"Те, що сталося на стійці – у мене зовсім відмерзли руки. Я беру цей додатковий патрон і не відчуваю: є він у мене в руках, чи його нема. Я дивлюся на нього, намагаюся розвернути, вставити – у мене не виходить. Я три патрони просто випустила з рук. Дуже соромно перед дівчатами у першу чергу, а також перед тренерами.
Із самою гвинтівкою все було гаразд, але я не відчувала рук. Треба було працювати з п'яти, щоб ці додаткові патрони не чіпати. Так уже вийшло.
Не можу описати свої емоції, бо ми в прямому ефірі. Це побачить моя мама і багато глядачів. Але можу сказати, що це було важко. Якщо чесно, я "офігіла" на першому колі, бо так "нажралася" поруч з цими дівчатами. Я вже йду, думаю: "Капець, де брати сили на останнє коло?". Те, що по трасі – то одне. Я старалася триматися.
Було важко, але я намагалася і на другому колі триматися ближче, але десь відпускала все одно. Багато часу втратила через те, що сталося на "стійці". Щось мені не щастить зі "стійкою" на цьому етапі.
На цю мить не можу винести плюсів. Були помилки, а це естафета – розумію, що ще дівчатам бігти. Намагалася на останньому колі наздогнати на зубах, на таких соплях... Підвела дівчат у першу чергу", – наводить слова Христини Дмитренко Суспільне Спорт.
