– Я половину свого дитинства провела в селі, особливо влітку. У мене там бабуся з дідусем були. І от коли в мене вже почався підлітковий період, мене ж уже відпускали гуляти, і я пам'ятаю, як наробила лиха.
Я повитягала з годинників усі батарейки, забрала бабусин годинник для того, щоб вона не знала, котра година, коли я прийшла додому. І я цим насолоджувалася.
По-перше, я сиділа під парканом – у нас просто вся тусовка була на нашій стороні вулиці, я не дуже далеко була від дому. Але замість того, щоб сидіти і гуляти, я дивилася на годинник і думала: "Так, бабуся ще не вийшла? Бабуся мене ще не гукає?.
За це мені реально було дуже соромно, бо бабуся встала, увімкнула радіо, сиділа чекала вночі, поки скажуть, котра година, а потім прийшла і сказала: "Іро, а ти не хочеш прийти додому?. І зранку я знала, куди подіти свої очі. Це, напевно, найбільше, за що мені соромно в житті.
– Бабуся тобі пробачила?
– Ну, звичайно. Я ж одна єдина онуця – куди ж вона ділась би? – сказала Геращенко в інтерв'ю для EpicentrK.
Нагадаємо, Геращенко здобула бронзову медаль на Олімпіаді-2024 у стрибках у висоту.
