Найтитулованіший український тенісист назвав гравця, який врятував його кар'єру – вони змагалися у фіналі Ролан Гаррос

Колишня четверта ракетка світу, українець Андрій Медведєв, зустрівся у студії каналу TNT з володарем восьми титулів Гранд-слемів, американцем Андре Агассі. Екс-тенісисти пригадали славетні часи, зокрема й очне протистояння у фіналі Ролан Гаррос 1999 року.

Тоді перемогу завдяки суперкамбеку з 0:2 по сетах святкував Агассі, але завжди після цього з теплотою висловлювався про свого українського суперника. Не відстає в добрих коментарях і сам Медведєв.

"У нас завжди була взаємна повага. Але особливо важливим є те, що сталося буквально за кілька місяців до Ролан Гаррос – у Монте-Карло. Андре буквально врятував мою кар'єру, давши мені кілька порад, якими я скористався під час турніру в Парижі. Можливо, він цього вже не пам'ятає, але…" – цитує Медведєва "Великий теніс України".

"Я пам'ятаю, пам'ятаю. За кілька місяців до Ролан Гаррос ми опинилися в Монте-Карло, але з різних причин. Андрій приїхав туди, щоб грати на турнірі, а я – щоб офіційно знятися. Тоді діяло правило ATP: якщо хочеш уникнути штрафу за зняття, зобов'язаний пройти медогляд у турнірного лікаря. Ось я і приїхав просто оформити "виліт". Це був вечір понеділка, наступного дня у мене був рейс, і я вирішив трохи розвіятися і пішов у нічний клуб. І кого я там бачу? Андрія. Я здивований: "Ти ж граєш тут, навіщо тусуєшся?" А він каже: "Ні, я вилетів. Все, закінчую з тенісом", – пригадує Агассі.

"І тут я йому: "Ти з глузду з'їхав? Зав'язуєш? Ні, ти не можеш просто так здатися. У тобі повно тенісу. Ти можеш щось змінити у своїй кар'єрі, але не кидати. Ти занадто хороший, у тебе є весь арсенал – варіативність, відчуття м'яча, ритм, розуміння корту. Просто потрібно перезібрати гру і знову повірити в себе". Ми довго говорили, я запропонував йому сконцентруватися на сильних сторонах, вибудувати навколо них свою стратегію.

А потім – швидко переміщаємося на півтора місяця вперед, і уявіть: ми по різні боки сітки на Ролан Гаррос. Один день я граю, він тренується. Наступного дня – навпаки. Ми весь час перетинаємося: один розслаблений, інший збирається виходити на корт. Ми бажаємо один одному удачі, сподіваємося, що інший пройде далі. І чим ближче до фіналу, тим усе ставало реальнішим. Коли дійшли до чвертьфіналу, ми продовжили традицію: обіймалися, говорили пару теплих слів. Але все це відбувалося на тлі того, що ми наближаємося до очної зустрічі. І до півфіналів уже стало трохи ніяково, але…", – розповів Агассі.