"Конвертую гнів у мотивацію": один із наймолодших гросмейстерів світу – про партії з росіянами, золото Європи і МЮ
Інтерв'ю Спорт 24 з одним із найперспективніших шахістів сучасності Ігорем Самуненковим. Нещодавно 16-річний гросмейстер допоміг збірній України виграти чемпіонат Європи в Батумі.
Довідка: Ігор Самуненков (2584 рейтинг FIDE) – 16-річний український шахіст, гросмейстер. У 2023 році став наймолодшим чинним гросмейстером планети (з того часу норму гросмейстера виконали лише шестеро гравців, молодших за українця). Переможець Юнацького чемпіонату світу. У жовтні 2025 року у складі збірної України став чемпіоном Європи. Окрім командного турніру, Самуненков також виграв загальний залік на четвертій дошці (5,5 очок).
"Коли в мене з'являвся шанс, я намагався його використати"
– Пропоную розпочати з десерту. Чемпіонат Європи. Дуже приємна перемога. Купа емоцій! Чи мала команда якесь конкретне завдання перед турніром і коли зрозуміли, що Україні під силу взяти золото?
– Дякую. Так, звісно, перемога на такому престижному турнірі – це завжди купа емоцій. У принципі в нашої збірної не було ніяких конкретних завдань перед турніром, тому кожен намагався принести максимальну користь команді. (Україна розпочала турнір аж під дев’ятим номером посіву – прим. авт.)
Я думаю, що відчуття можливого тріумфу, принаймні в мене, з'явилось після перемоги над минулими чемпіонами Європи – збірною Сербії. Хоча я намагався не думати про результат, а просто грати в гарні шахи.
– Розкажіть, будь ласка, як назагал відбувається ЧЄ? Цікавить рутина гравців між турами, коли немає вихідних. От що ви робите, скажімо, між ігровими днями? Часу ж геть мало…
– Насправді рутина гравця дуже проста: зранку невелика прогулянка, потім готуємось до партії, йдемо граємо, і ввечері можлива ще одна прогулянка... Вільного часу майже зовсім немає, тому все відбувається в темпі. Але так краще вдається витримувати дистанцію турніру, тому що тримаєш себе у формі. Також ми намагалися проводити з командою більше часу разом. І ввечері з головним тренером збірної ми визначали склад на наступну гру.
– Інші члени збірної за віком вам у батьки годяться. Чи комфортно вам було? Чи цікаво? Бо так здалеку виглядало, що атмосфера супертепла в збірній.
– Так, це правда. У нас справді була дуже гарна і дружня атмосфера. Гадаю, це також було дуже важливим фактором для перемоги збірної. Мої партнери по команді більш досвідчені, зі мною ділилися різними порадами щодо гри в такому турнірі. Це було дуже важливо, і я за це дуже вдячний.
– Ваш особистий внесок у це золото – дуже великий. Ви виграли четверту дошку (5,5 очок). Розкажіть, як обирали стратегію на партії. Мені здалося, що діяли ви досить агресивно, впевнено.
– Я надзвичайно радий, що мені також вдалося зробити внесок для команди. Якщо чесно, також дуже радий золоту на своїй дошці. Але, звісно, результат – це заслуга всіх наших гравців. Моя стратегія на партію була досить прагматичною, і коли в мене з'являвся шанс, я намагався його використати. Думаю, це мені вдалося. І головним для цього, дійсно, була впевненість у собі, з чим також все було добре.
Кінь чи слон? Каспаров чи Карлсен?
– Далі невеликий бліц. Улюблений дебют за білих? І за чорних?
– За білих – каталонський початок, за чорних нехай буде варіант дракона.
– Чому слон кращий за коня?
– У більшості випадків краще через відкритість позиції, але все індивідуально.
– Улюблений шахіст: в історії і прямо зараз?
– Історично можна сказати Гаррі Каспаров, а зараз Магнус Карлсен, тому що він все ще досить активно грає.
– Три наступні чемпіони світу (якщо Магнус не повернеться)?
– Дуже складно сказати, наприклад Каруана, Ерігаісі і Абдусаторов.
– Карслен, Каспаров чи Фішер? Найкращий в історії?
– Карлсен.
– Ваша найпам’ятніша шахова перемога на цей момент?
– Я сподіваюсь, що вона ще попереду, а поки, напевно, перемога над Мак Шейном, тому що після цього матчу ми стали чемпіонами Європи.
Фото зі соцмереж
– Чому жінки грають в шахи гірше за чоловіків?
– Так вийшло в цілому у шахах, але жінка може без проблем обіграти чоловіка. Наприклад, Юдіт Полгар свого часу була в еліті чоловічих шахів.
– Але ж назагал відстань у рівні є. Це культура чи фізіолігія більше, на ваш погляд?
– Напевно, фізіологія.
– Улюблений напій і страва?
– Гарячий шоколад і м'ясо по-французьки.
– Улюблений серіал, фільм, сітком, книга?
– Мені подобається, наприклад, фільм "Інтерстеллар", серіал "Ти". У книгах, якщо чесно, не дуже розуміюсь.
– Guilty pleasure маєте? Типу в рілсах чи шортсах годину посидіти, може фастфуд чи щось таке…
– 100%, маю різні... Рілси, напевно, найбільше.
– Улюблений і неулюблений шкільний предмет?
– Улюблений – англійська мова, всі інші, напевно, однаково.
– Ви вчитеся екстерном. Як це виглядає?
– Я вчуся дистанційно, і в кінці року складаю всі екзамени. Це зручно, адже я дуже багато в роз'їздах по турнірах.
– А вже вирішили, яку саме освіту далі здобуватимете?
– Ще не вирішив, тільки знаю, що планую бути професійним шахістом. Напевно, це головне для мене.
Фото Федерації шахів України
"У таких випадках я не тисну руку суперникам"
– Ви – дуже врівноважена людина, схоже. Як вам вдається зберігати спокій за дошкою? Наприклад, ви казали, що на матчі проти росіян у вас завжди особливий настрій. Як от в таких іграх перетворити гнів на паливо? Такі подразники, мабуть, і нашкодити можуть – зайві нерви?
– Так, це правда. Я завжди намагаюся конвертувати гнів, переживання, важливість партії – у мотивацію. Як і в прикладі, який ви привели. Не завжди виходить сконцентруватися й не нервуватися, але максимально намагаюсь.
– Ставлення до посіпак режиму типу карякіна – однозначне і зрозуміле. А як ви ставитеся до шахістів і шахісток, які після великого вторгнення росії виїхали з москви в інші країни і тепер виступають під іншими прапорами?
– Звісно, ставлення до таких людей як карякін – зрозуміле. Я вважаю: якщо людина показала свою позицію й змінила прапор, то треба ставитися до неї якраз через ці дії. Тому є такі люди, до яких цілком нормально ставлюся.
– Ще є третя група. Типу Непомнящий, можливо, Грищук і Дубов, якщо не помиляюся. Вони ж ніби виступили проти війни, але, як я розумію, залишаються громадянами росії. І, звісно, грають на найвищому рівні під прапором ФІДЕ. Це допустимий нейтралітет?
– На жаль, ніяк не можу на це вплинути. Тому в таких випадках я не тисну руку суперникам під час партії. Це те, що я вважаю, можу зробити від себе – так і роблю.
– Чи був якийсь найнебезпечніший момент війни особисто для вас? Щось таке врізалося в пам'ять?
– На щастя, для моєї сім'ї чогось дуже серйозного не було. Звісно, це все дуже впливає на нас, але я розумію, що багато кому важче, ніж нам. Тому не хочу багато говорити особисто про себе.
"Вірю в Аморіма"
– Ви любите футбол. Цікавитеся ним близько трьох років. Вболіваєте за МЮ. Як це відбулося? Зараз же, м’яко кажучи, не найкращий період цього клубу.
– Я почав вболівати якраз із минулого сезону, після того, як призначили нового тренера – Аморіма. Насправді я хотів почати вболівати за команду, яка більше перебуває в кризі. І все співпало. Я радий, що прийняв рішення вболівати саме за МЮ.
– Ви вірите в Аморіма? Чи тренера треба міняти?
– Я особисто вірю. Тим паче це тільки перший його повноцінний сезон в клубі. Я вважаю, що динаміка йде на покращення.
Фото EFE
– Є улюблений футболіст? Кого б хотіли побачити у формі МЮ? Хто б допоміг клубу знову залізти на вершину?
– Мій улюблений футболіст – це Кріштіану Роналду. А реального хотів би, напевно, побачити якогось півзахисника, наприклад Балеба (Брайтон) або Андерсон (Ноттінгем Форест).
– А голкіпер?
– Щодо голкіпера не впевнений. Дуже подобається Сенне Ламменс, тому я не вважаю, що є сенс брати ще одного топ-воротаря. В оренді у Брістоль Сіті в нас грає голкіпер Радек Вітек, мені здається, коли він повернеться, може без проблем бути запасним воротарем.
– Заведено вважати, що шахи і футбол за стратегією схожі. Типу важливість контролювати центр і так далі. Це правда, чи все ж перебільшення?
– Гадаю, що в цьому є правда. Як у шахах, так і у футболі гра йде через центр та фланги. Але схожість не така й велика.
– За УПЛ стежите?
– Стежу, але, якщо чесно, небагато. Серед українських команд вболіваю за Шахтар. Я сам з Донецька, але вже дуже багато років мешкаю у Києві, тому можна сказати, що киянин.
– А самі граєте у футбол?
– Дуже люблю грати, але, якщо чесно, не дуже добре. Мені здається, я від природи у футболі повне дерево.
"Ціль – стати чемпіоном світу"
– Бачили, як Магнус грає у футбол? Кажуть, він страшенний самолюб.
– Так, бачив. Магнус грає досить непогано, мені здається. До речі, на шахових турнірах іноді проводяться футбольні матчі, було б цікаво якось зіграти.
Фото Getty Images
– Інший спорт, який ви любите – це хокей. Чому? І якій команді симпатизуєте?
– Якщо чесно, за іншими видами спорту я майже зовсім не слідкую, тому улюбленої команди не маю. Єдине, що граю в PlayStation у НХЛ.
– Якщо повернутися до шахів, які ваші плани? Короткострокові і довгострокові.
– Довгострокова ціль – це, звісно, стати чемпіоном світу. А з короткострокових, напевно, перетнути планку рейтингу 2600+ і покращувати гру.
Віталій Кулачковський, спеціально для Спорт 24
Більше ексклюзивів на Спорт 24