"Найстрашніше, що я бачив у баскетболі": 19-річний француз стане суперзіркою НБА, Мбаппе на його фоні – комаха
17 травня відбулася драфт-лотерея НБА, що може визначити, як виглядатиме найсильніша баскетбольна ліга світу у найближчі десятиліття. Спорт 24 розповідає, хто такий Віктор Вембаньяма, та чому про нього мріяли усі клуби асоціації.
На драфт-лотереї НБА визначає, у якому порядку команди в міжсезоння поповнюватимуть свої склади молодими талантами. Якщо зовсім спростити – чим гірше клуб провів попередній сезон, тим вищі шанси отримати високий вибір на драфті. Чи вищий вибір – тим перспективнішого гравця можна вихопити.
Щонайменше, три останніх роки сама ліга, клуби та фахівці чекали лотерею-2023. Усе через 19-річного француза Віктора Вембаньяму, якому пророкують не просто зіркове майбутнє, а статус найкращого гравця наступного десятиліття, якщо не більше. Ніколи в історії баскетболіста з Європи так не чекали в НБА (навіть чемпіона Євроліги Дончіча), та й узагалі ніхто не викликав такого ажіотажу з 2003 року, коли на драфт виходив Леброн Джеймс.
У 1997-му під першим номером драфту Сан-Антоніо Спарс обрали Тіма Данкана, що став одним з найкращих важких форвардів у історії баскетболу та визначив розвиток клубу на майбутні два десятки років. Під керівництвом найуспішнішого тренера в історії НБА Грега Поповіча (1366 перемог) Данкан виграв зі Сан-Антоніо 5 чемпіонських титулів. Клуб 22 рази поспіль виходив до плей-офф, тож після вибору Тіма не претендував на високі піки драфту.
Тім завершив кар’єру у 2016-му, але навіть з, м’яко кажучи, посереднім набором гравців Поповіч не давав Сан-Антоніо опускатися на найнижчі сходинки, тож клуб і далі залишався без топових виборів на драфті.
Однак, шанс отримати Вембаньяму підштовхнув навіть техасців впасти на самісіньке дно. У регулярному сезоні 2022/23 Спарс стали другою найгіршою командою (нижче тільки Детройт) і таки дочекалися омріяної посмішки фортуни. Сан-Антоніо обиратиме на драфті першим і, якщо на Землю не прилетить астероїд, візьмуть техасці саме Віктора.
Сам баскетболіст спостерігав за драфт-лотереєю у прямому ефірі і не приховував радості, коли зрозумів, що опиниться в Сан-Антоніо. Хай Грегу Поповічу вже 74 і він задумується про завершення кар’єри, попрацювати під його керівництвом бодай рік-другий – усе ще блискучий шанс для будь-якого баскетболіста добитися суттєвого прогресу. Що вже говорити про новачка з Європи.
То чому ж Віктор Вембаньяма узагалі викликав такий переполох в НБА? Штука у тому, що француз здатен робити на майданчику речі, які просто не повинна уміти людина з його антропометрією. Вембаньяма при зрості 220 см та розмаху рух 236 см може якісно вести м’яч, кидати з дистанції, обігрувати суперників на дриблінгу і при цьому Віктор – справжній монстр на власній половині майданчика, здатний встигати навіть за дрібнішими і, здавалося, б швидшими суперниками.
Подібні гіганти, зростом далеко за 2 метри, часто обирають баскетбол вже у дорослішому віці, адже перестають поміщатися у двері та бачать перспективу скористатися подарунком власних генів. Тож часто, власне баскетбольні навички, пластика і т.д. у них не на видатному рівні. Навіть один з найкращих гравців сучасності Янніс Адетокумбо подекуди може виглядати дещо "дерев’яним" з м’ячем у руках. До честі грека, він суттєво прогресував у всіх аспектах за останні роки, але Вембаньяма – зовсім інша історія.
Батько Віктора – легкоатлет, а мати – баскетболістка. Помаранчевий м’яч хлопцю вручили ледь не одразу, як виліз з колиски, і нині він зізнається, що не пам’ятає часу, коли баскетбол не був би ключовим у його житті. "Це навіть не любов, а стиль життя", – каже Вембаньяма про своє ставлення до гри.
Талант хлопця помітили дуже швидко, але батьки відчайдушно намагалися захистити сина від надмірної уваги, тому відкидали пропозиції топових європейських академій (зокрема, Барселони). Тож спочатку Віктор грав у молодіжці скромного Нантера і вже у свої 15 дебютував на дорослому рівні, хай і лише у кількох матчах.
Роком пізніше, у 2020-му, він вже отримував стабільні хвилини за основну команду, паралельно розривав однолітків за юнацькі збірні Франції та став генератором вірусних відео для YouTube. У 2021-му Вембаньяма тренувався в одному залі з зіркою НБА Руді Гобером і навалював через того один кидок за іншим – ролик зібрав понад 8 млн переглядів.
Сезон 2021/22 Віктор провів у АСВЕЛі, власником якого є один з найкращих французьких баскетболістів в історії Тоні Паркер. Майже усю свою кар’єру розігруючий провів у Сан-Антоніо, з яким виграв 4 титули. Вірите в долю чи ні, але, схоже, Вембаньяма просто не міг потрапити у якийсь інший клуб НБА.
Щоправда, у команді Паркера, де його планомірно готували до дорослої кар’єри, унікум затримався лише на сезон. Батьки хотіли, аби центровий пограв у Метрополітані під керівництвом Венсана Коле, що славиться вмінням розкривати молодь. Якщо в когось і були сумніви щодо унікальності та перспектив Віктора, то після регулярного чемпіонату Франції-2022/23 вони розвіялися безповоротно.
У Метрополітані Вембаньямі різко підійняли ігровий час (з 18 хвилин у середньому – до 32) і він красномовно продемонстрував, що готовий до протистояння з дорослими дядьками при таких навантаженнях. 19-річний центровий став найрезультативнішим гравцем чемпіонату – 21,5 очка в середньому, найкращим за підбираннями (10,4) та блок-шотами (3, у найближчого переслідувача – 1,6).
Навіть раніше встиг показати себе Віктор і на фоні головних американських талантів. Франція та США зустрічалися у фіналі чемпіонату світу U-19 у 2021 році. "Гальскі півні" програли 81:83, але сам Вембаньяма набрав 22 очка, зробив 8 підбирань і 8 блок-шотів (!!), перетворивши на посміховисько Чета Холгрема, якого Оклахома згодом обере під другим номером драфту-2022.
Та ще важливішими стали товариські матчі Метрополітану проти команди Ігнайт. Цей клуб виступає у G-League (фарм-лізі НБА), так би мовити, поза конкурсом. За Ігнайт грають лише непрофесійні поки баскетболісти, які планують виставлятися на драфт, але не захотіли виступати у студентській лізі NCAA.
Так от, у двох поєдинках між Ігнайт і Метрополітаном Вембаньяма зійшовся лицем до лиця зі своїм тоді ще головним конкурентом за перший пік драфту-2023 Скутом Хендерсоном. Останній провів два блискучі матчі, але від Віктора в американських журналістів та зірок НБА, що теж заскочили на гру, просто зірвало башту – 37 очок, 5 блок-шотів в одному матчі, 36 балів, 11 підбирань – в іншому.
Цими іграми Віктор "продав" себе у США. А те, як за океаном вміють розкручувати людей – говорити зайве. Ще до свого переїзду Вембаньяма – уже суперзірка НБА. А у Парижі пофоткатися з гігантом після вирішального матчу чемпіонату Франції з баскетболу приходить Кіліан Мбаппе!
Ми не будемо розповідати, що саме робить Віктора настільки унікальним баскетболістом, краще дамо це зробити тим, хто куди більше тямить у найкращій грі з м’ячем.
Ніколя Батюм: Він захищається як Гобер, кидає як Дюрент, габаритами нагадую Порзінгіса, біжить у відрив з легкістю і шириною кроку Янніса. Я говорив про нього ще три роки тому. І не обманював.
Деміан Ліллард: Я бачив тільки нарізки, але можу сказати, що це щось особливе. Кидок, фізичні дані, вміння залучати партнерів. Можу лише сказати, що я радий, що мені не доведеться довго грати в одній лізі з цим хлопцем. Він буде справжньою проблемою.
Айзея Томас: Зрозуміло, що він буде першим піком. Є гравці, що просто люблять баскетбол, сам процес. Цей хлопець виходить на паркет з бажанням домінувати. При цьому він володіє неймовірними габаритами і дуже витончений. Він нагадує мені Джорджа Гервіна. Я давно не бачив поєднання такої пластики і такої виваженості.
Річард Джефферсон: Каррі чи Дюренту потрібен простір для кидка. Цей хлопець завдяки зросту, висоті стрибка, довжині рук, може створювати кидок на рівному місці. Він може робити все, що захоче на паркеті. Проти нього неможливо захищатися. Він – найстрашніше, що я бачив у баскетболі. Якби Леброн був з ними на одному драфті, Вембаньяму б обрали вище за нього. Фізичні дані мають цінність у цій лізі.
Сам Леброн, до слова, називає Віктора "інопланетянином".
Єдине, що може стати на перешкоді французу – здоров’я. Досі він уникав серйозних травм (хоча незначних і не бракувало), утім, в історії НБА було 26 гравців зростом 2,20 і вище та лише 7 з них змогли збудувати успішну кар’єру: Яо Мін, Ральф Семпсон, Арвідас Сабоніс, Жидрунас Ілгаускас, Рік Смітс, Марк Ітон і Крістапс Порзінгіс. Серед них тільки Смітс та Ітон не мали товстезних лікарняних карток. Настільки високим людям складно добитися балансу тіла, що дозволяв би довго витримувати навантаження професійного спорту, а Віктор ще ж продовжує рости.
Втім, на те він і унікум, аби ставати першим у своєму роді.
Інше чтиво про баскетбол на Спорт 24: