Одинадцятого та дванадцятого липня відбулися стартові матчі першого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів 2023/24. СК Дніпро-1 розпочне з наступного етапу, тож поки що головний інтерес прикутий до шістьох українських легіонерів, які виступають за чемпіонів Молдови, Вірменії, Латвії, Польщі та Болгарії.
Максим Коваль (Шериф)
Наш 30-літній голкіпер-пілігрим уже вісім років стабільно подорожує світом. Після того, як втратив місце в основі київського Динамо і сезон відіграв за Говерлу на правах оренди, Максим встиг виступити за данський Оденсе, гучно провалитися у ла-корунському Депортіво і застрягнути в Саудівській Аравії ще до того, як це стало мейнстрімом.
Кілька років у клубі Аль-Фатех, здавалося, назавжди відсунуть вихованця запорізького Металурга на другий план. Але ж йому на той момент не було ще й тридцяти! Минулого літа Коваль підписав контракт із Шерифом, а це – шанс повернутися у єврокубки і нагадати про себе соліднішим клубам.
Проти румунського Фарула, який під керівництвом легендарного Георге Хаджі вперше в історії став чемпіоном Румунії, українець кілька разів серйозно рятував свою команду. Та все ж на 56-ій хвилині нічого не зміг вдіяти із підступним ударом Кікі з меж штрафного майданчика. Мінімальна виїзна поразка залишає Шерифу непогані шанси на реванш і вихід до наступного раунду. Фарул, який востаннє пробивався до єврокубків ще у 2006-му, не виглядає нездоланним бар’єром.
Євген Цимбалюк (Урарту)
До минулого сезону Цимбалюк виступав винятково в Україні – за Олімпік та Десну. А перший же легіонерський досвід виявився для Євгена надзвичайно успішним, адже єреванський Урарту здобув чемпіонський титул і Кубок Вірменії. Більше того, українець став автором золотого голу у ворота Пюніка – це дозволило його команді приміряти медалі найвищої проби достроково.
Однак шлях у ЛЧ може виявитися для Урарту максимально коротким – вірмени поступилися на власному полі боснійському Зрінскі (0:1). Цимбалюк провів на полі усі 90+ хвилин і "відзначився" жовтою карткою. До слова, головним тренером нашого центрбека, уродженця багатостраждального Лиману, що на Донеччині, є росіянин Дмітрій Гунько, а у заявці Урарту на матч в ЛЧ ми нарахували ще чотирьох російських легіонерів.
Іван Зотько (Урарту)
Колись він подавав величезні надії і належав до найпомітніших вихованців харківського Металіста. Рано, вже у 20 років, переїхав на Піренеї, де виступав за дубль Валенсії, згодом – за Ельче та Льєйду. Були чутки, що на Зотька звернув увагу навіть тодішній наставник збірної України Андрій Шевченко. Але у 2019-му перспективний центрбек повернувся в Україну і підписав контракт з Олімпіком. Стагнація і регрес.
Показово, що у лютому цього року Юрій Вернидуб, не отримавши бажаного зиску від Зотька, відпустив його з Кривбаса у чемпіонат Вірменії. Минуло пів року, а Іван досі не став твердим гравцем основного складу Урарту. Матч проти Зрінскі він провів на лаві запасних.
Іван Желізко (Вальмієра)
Вихованець львівських Карпат усю свою дорослу кар’єру робить за кордоном. У чеській Карвіні йому було важко, а от опинившись у латвійській Вальмієрі ще на початку 2021-го, Желізко розкрився, швидко ставши гравцем основного складу. Це його третій сезон у балтійській країні. І хоча чемпіонат Латвії у самому розпалі (відбувається за системою "весна-осінь"), вже зараз зрозуміло, що Вальмієрі не вдасться захистити чемпіонський титул – Рига відірвалася аж на 21 очко!
Вся надія команди Желізка – на єврокубки. Але й тут розпочали з поразки. Вальмієра гостювала у Любляні в місцевої Олімпії і поступилася 1:2. Наш хавбек вийшов зі старту, але на 78-ій хвилині, при рахунку 0:2, був замінений на бразильця Густаво Сілву. Прикметно, що невдовзі після цього латвійці забили такий важливий для себе м’яч, який може виявитися ключовим у двоматчевій дуелі.
Владислав Кочергін (Ракув)
А ось і головний герой єврокубкового тижня серед українців! Екс-хавбек Дніпра та Зорі вже почувається у Ченстоховій, як удома. Кочергіну вистачило одного повноцінного сезону, щоб стати одним із лідерів Ракува, забити 8 голів і привести команду до історичного золота в Екстраклясі. На Влада вже звернув увагу новий наставник національної збірної Сергій Ребров, а легендарний Кварцяний називає 27-річного легіонера "найбільш недооціненим футболістом України".
Тому не дивно, що перший гол Ракува у сезоні 2023/24 забив саме Кочергін. На 54-ій хвилині матчу проти чемпіона Естонії – Флори – українець приклався з-за меж штрафного майданчика і м’яч, не без допомоги рикошету, затріпотів у сітці. Важка перемога 1:0 робить Ракув фаворитом перед поїздкою на береги Фінської затоки.
Ігор Пластун (Лудогорець)
Сенсацією №1 ігрового тижня стало фіаско 12-разових чемпіонів Болгарії у косовській Пріштіні. Звісно, клуб Балкані абсолютним ноунеймом не назвеш. У ЛЧ вони дебютували рік тому – одразу вилетіли від Жальгіріса, зате потім пробилися до групового етапу Ліги конференцій, де перемогли турецький Сівасспор і дали результативний бій празькій Славії.
У вівторок була написана нова сторінка косовського футболу. Фаворит, у складі якого з перших хвилин вийшов екс-захисник Оболоні, Карпат і Гента Ігор Пластун, діяв дуже ледачо. Тому господарі поля перехопили ініціативу і ще до перерви повели в рахунку, а невдовзі після відпочинку подвоїли перевагу – 2:0. Очевидної провини у пропущених голах на 32-річному Пластуну немає. Але у матчі-відповіді попітніти доведеться усім.
Інші тексти Олега Бабія
"На тому озері Термінатор зробив пропозицію": як українські музиканти на етапі Формули-1 виступали
