Бокс – це не завжди про ідеальний рекорд у стилі Мейвезера, колекцію чемпіонських пасків та десятирічну гегемонію у своєму дивізіоні.

Велика частина українських фанів занадто прискіплива до своїх бійців. Спершу про нього має заговорити увесь світ, а тоді вже й ми приєднаємось, хай навіть цей феномен натягне московський хрест на все пузо. Народні гладіатори залишаться поза кадром – їхні бої у нас не транслюють, преса висвітлює не так часто, ажіотаж серед публіки менший. Справедливо?

"Хочу повернутися ще сильнішим, ніж був раніше. І я готовий показати це на ділі. Я завжди б'юся за Україну. Щоразу, коли я виходжу в ринг, я представляю свою країну", – заява Дерев’янченка перед боєм.

Мунгія не склав екзамен Дерев’янченку – на перездачу

Сергій прикро програв перспективному мексиканцю Хайме Мунгії у черговому поході по титул. Українець не шукав легкого шляху та прийняв виклик перевірити гучного проспекта. Великий і довгоочікуваний бій, але не в нас, а там – за океаном.

Мунгію охрестили "наступником Канело", він на 11 років молодший за 37-річного Дерев’янченка, втім дебютував у профі на рік раніше – ще до повноліття. Як і належить мексиканцям, тривалий час набивав руку на місцевих невдахах. Рекорд Мунгії 41-0, 33 KO виглядав набагато ефектніше за 14-4, 10 КО у Сергія. Втім перемога над українцем стала одним з його найбільших досягнень.

За дев’ять років у профі наш боєць боксував не надто часто, проте аж тричі бився за титул – два поєдинки вийшли дуже конкурентними. Можна сперечатись про пограбування у бою трирічної давнини з Геннадієм Головкіним. Тоді Дерев’янченко, на думку багатьох, мав забирати у казаха титул IBF. Пограбування від суддів? Можливо. А ще були програні битви з Джейкобсом, Чарло й Адамесом – усі імена занадто відомі, щоб їх не назвати.

У те, що перемога над юним мексиканцем проклала б Сергію шлях до чемпіонського бою з Канело, вірилось насилу. Натомість для Хайме такий розвиток подій був набагато реалістичнішим, якщо забути про ворожнечу його промоутера Оскара Де Ла Хойї з Альваресом.

Зрештою, тепер українцю буде ще важче бодай наблизитись до титулу – 37 років, 5 поразок у 7 крайніх поєдинках. Майбутнє Мунгії після надважкої перемоги також опинилось під питанням. Мексиканець ледь пройшов випробування Дерев’янченком, випускати його в ринг до іменитого земляка зарано.

Божевільні "гойдалки" і драма: Дерев’янченко та Мунгія видали рубку року

Те, що бій буде дуже близьким, можна було помітити ще у першому раунді. Публіка в Онтаріо сходила з розуму. Мексиканець користувався перевагою у зрості та розмаху рук, намагався втримувати українця на комфортній дальній дистанції, а це вдавалося не завжди.

Побоювання щодо довгого простою Дерев’янченка у 315 днів без боїв виявились марними – йому не звикати. Наш боєць блискавично скорочував, класно контратакував, продемонстрував чудову роботу на ногах і швидко намацав прогалини в захисті суперника.

Перший раунд вийшов дуже близьким, другий українець віддав, а з третього почав не просто натискати, а чавити. Сергій знущався з молодого мексиканця під канатами, знищивши того в силовій боротьбі.

Мунгія розраховував працювати першим номером. Коли це не вдавалося, проспект не поспішав шукати іншу тактику, а безглуздо стрибав на одні й ті самі граблі. Програв старшому опоненту у швидкості й "футворкінгу", наковтався лівого хука. Проте мав і свої вдалі епізоди. Мексиканець програвав лише тактично – не технічно. "Гойдалки" тільки розхитувались.

Божевільний п'ятий раунд. Дерев’янченко засипав Хайме ударами, як ще нікому не вдавалося. Ще кілька секунд у такому темпі – мексиканець опинився б на канвасі, або втрутився б рефері. Як виявилось, у проспекта міцна щелепа.

Молодий Мунгія встигав відновлюватись у перевах. 37-річному Сергію було важче тримати шалений темп, але він майже не поступався. У восьмій трихвилинці українець пропустив боковий та підсів, але миттєво підвівся.

Дев’яту трихвилинку можна віддати "срібному" чемпіону. Десята та одинадцята мала б піти в актив українця. Він працював якісніше, активніше, частіше влучав.

Вирішальний раунд фактично визначив переможця поєдинку. Сергій непогано розпочав, а тоді пропустив удар по печінці. Впав на канвас, дочекався відліку рефері до восьми, віддихався і продовжив. До фінального гонга залишалось ще майже 2 хвилини, більшість часу українець виживав. Включився лише під завісу.

Судді могли як завгодно трактувати бій. Вийшло 115-112, 114-113 та 114-113 – усі на користь Мунгії.

"Я почуваюся добре, навіть чудово. Гадаю, це був близький бій. Вважаю, що я переміг. Контролював кожен раунд, виграв 8 з них. Я хочу реванш. Помітив, що він втомився наприкінці бою. Але Мунгія міцний боєць. Він відновився і повернувся. Я не засмучений, тому що знаю, що виграв бій. Відчував, що переміг, тому що вболівальники були за мене. Я б'юся для людей", – Дерев’янченко.

"Дуже задоволений боєм. Чудова перемога, припустився кількох помилок, але досі залишаюсь непереможеним. Тішуся рішенню суддів, мені довелося докласти багато зусиль, щоб перемогти", – Хайме Мунгія.

Чи буде реванш?

Мунгія та його промоутер Оскар Де Ла Хойя з полегшенням перегорнули сторінку бою з Дерев’янченком. Поєдинок виявився конкурентішим, ніж вони очікували. Українець якщо не продемонстрував, як побити мексиканського проспекта, то точно вказав на його слабкості.

Сторона переможця не збирається ризикувати у реванші – це необов’язково, та й небезпечно. Їм цікавий Чарло, Головкін. У майбутньому, ймовірно, будуть розмови про Канело та Бенавідеса. Елітні бійці можуть зазіхнути змінити "бублик" у графі поразок Мунгії на "одиничку", завершивши справу Сергія.

Дерев’янченку важко спрогнозувати ще один шанс на титульний бій. Та чим чорт не жартує, коли бог спить. Українця не зупинили чотири поразки, а після п’ятої можна й на Девіда Моррелла замахнутись.

Інші тексти Єгора Васюхна про бокс

Топ боїв Девіна Хейні, які сколихнули світ боксу

Онук Мухаммеда Алі – яскравий нокаутер у шортах діда: чому його ненавидять і до чого тут Ломаченко

Джервонта – Гарсія: бій року за порятунок боксу зі ставками ва-банк і посмаком тюряги