Gran Turismo: від відеогри до реальності, а потім у кіно

Екранізація відеоігрових франшиз часто захоплює свідомість голлівудських продюсерів, адже може віщувати колосальні прибутки. І справді, великі, часом мільйонні фанбази геймерів, що формувались роками навколо певних проєктів, не без інтересу переглянуть фільм чи мультфільм про улюблених персонажів та світ.

За останні три десятиліття бурхливого розквіту геймдеву, глядачі мали змогу спожити вкрай відмінні за якістю стрічки. Тут і фільми про вампірку Бладрейн, дві плівки про безволосого кілера Хітмена та багато-багато інших. До речі, саме в образі Хітмена Олександр Усик з’явився на прес-конференцію перед реваншем з Тайсоном Ф'юрі. Сам Олександр запевняв, що має багато спільного з Агентом 47.

"Це просто мій образ, але він більше, ніж образ. Це моя місія, місія як спортсмена і боксера", – зазначав український чемпіон, а потім з холоднокровністю кілера закінчив кар’єру Тайсона Ф’юрі.

Були й відомі, але посередньо оцінені критиками екранізації: Resident Evil з акторкою українського походження Мілою Йовович чи Silent Hill. Іноді з’являлись і справді якісні проєкти, такі як серіали Fallout та The Last Of Us, а нещодавній Arcane від французької анімаційної студії Fortiche Production сміливо можна називати однією з найкращих екранізацій відеоігор взагалі.

Gran Turismo, тема нашої сьогоднішньої розмови, також є втіленням однойменної серії гоночних симуляторів і, як багато інших художніх творів за мотивами відеоігор, цей фільм мав пройти тест на вдалість адаптації. Тож чи хороше це кіно – будемо розбиратися надалі.

Що таке Gran Turismo

Побачивши світ у 1997 році ще на оригінальній PS ONE, серія гоночних симуляторів Gran Turismo стала одним з найбільш впізнаваних брендів Sony та PlayStation. За майже 30 років існування ігри франшизи GT продались тиражем у 90 мільйонів копій.

Розроблена студією Polyphony Digital під керівництвом автогонщика, геймдизайнера та й просто автомобільного гіка Кадзунорі Ямаучі, перша і всі наступні Gran Turismo мали на меті відтворити реалістичний досвід водіння, з правдоподібною графікою, звуками та фізикою. Звісно, перші частини серії до сьогодні погано збереглись, але на свій час вони були проривними. Водночас GT 7, що вийшла у 2022 році, здебільшого видає фотореалістичний рівень картинки.

Кадзунорі Ямаучі з командою із мікроскопічною точністю відтворюють траси, звуки кожного автомобіля, його характеристики та нюанси. Через це геймплей сильно відрізняється від типових аркадних перегонів – від гравця вимагається влучно вписуватись у повороти, не стикатися з іншими автомобілями на трасі та уникати скорочення шляху через газон. Шалених втеч від поліції як в Need for Speed тут немає, автівки без керосинових бочок під капотом для нітро-прискорення, як у FlatOut, а замість неокраїх відкритих просторів Forza Horizon тут 39 треків. У тому числі Сарт, відомий завдяки 24 годинам Ле-Мана та багато інших відомих трас. Загалом, лише ввімкнувши вступну заставку GT 7 можна зрозуміти, яку любов Polyphony Digital та особисто Кадзунорі Ямаучі плекають до перегонів та автомобільної історії.

GT Академія

Ще одним вкрай важливим кроком в історії Gran Turismo стало створення власної академії у 2008 році. Мрія тисяч геймерів стала реальністю, адже задум полягав у тому, щоб надати можливість гравцям спробувати себе у професійному автоспорті. Після виснажливих віртуальних заїздів у відеогрі, переможець з кожної країни-учасниці отримував можливість сісти за кермо реальних гоночних автомобілів Nissan та кататись на справжніх трасах. Остаточний відбір відбувався у гоночному таборі у Великій Британії. Після проходження спеціальної програми підготовки учасники отримували ліцензії для участі в міжнародних змаганнях. Четверо переможців ставали членами Nismo Global Driver Exchange і брали участь у перегонах "24 години Дубаю", які відбувались у наступних роках.

Програма тривала до 2016 року – за цей час багато її випускників досягли значних успіхів у автоспорті. Наприклад, Флоріан Штраус, переможець GT Academy, у 2018 році виступав на Nissan GT-R NISMO GT3 у серії Blancpain GT Series Asia. А ось Ян Марденборо, переможець GT Academy 2011 року, став головним героєм фільму.

Ідея фільму Gran Turismo

Ідея зняти однойменний фільм з’явилась ще в далекому 2013 році, робота кипіла до 2018-го, було обрано режисера, але з нерозголошених причин від зйомок відмовились, а замисел відклали на дальню полицю. Лише у 2022 році проєкт було відновлено з новою командою. Режисером став Ніл Бломкамп, відомий за фільмами "Дев'ятий округ" та "Робот на ім'я Чаппі". До фільму підтягнули відомих акторів, як Девіда Харбора, відомого за роллю поліцейського Джима Хоппера в серіалі "Дивні дива", та Орландо Блума, що відмінно зіграв Леголаса у "Володарі Перснів". Головного героя Яна Марденборо грає британський актор Арчі Мадекве, відомий своєю роллю другого плану в гайповому "Солтберні".

Історію Яна для екранізації обрали не просто так. Серія ігор Gran Turismo ніколи не мала в собі нічого подібного на сюжетний режим. Гравцям давали можливість поступово прогресувати у режимі кар’єри, але за цим не стояло жодної історії чи хоч якихось персонажів. Це відрізняє серію від багатьох інших спортивних симуляторів, де є цілісна сюжетна лінія, як то з Алексом Гантером із FIFA, за шляхом якого можна було спостерігати протягом декількох номерних частин гри.

Сюжет та відмінності від реальності

Ян Марденборо – простий юнак з Кардіффа, що багато часу проводить за комп’ютерними іграми, здебільшого ганяючи в Gran Turismo. Протягом фільму ми можемо зрозуміти, що на момент подій він встиг награти вже понад тисячу годин у GT. Така пристрасть пояснюється тим, що Ян мріє про професійний автоспорт, але не може собі це дозволити – зв’язків у нього немає, а його сім’я не здатна оплатити коштовне захоплення.

Наростає і конфлікт з батьком, який надзвичайно скептично ставиться до вподобань сина. Старший Марденборо хоче, щоб Ян не просиджував стільки часу перед монітором, а почав працювати над собою, знайшов роботу та зайнявся спортом.

Не дивно, адже Стів Марденборо у минулому був футболістом та зіграв понад 300 матчів у Футбольній лізі, найбільше запам’ятавшись своїми виступами за Кардіфф Сіті та Дарлінгтон. Як потім розповідав справжній Ян, взаємовідносини з батьком не були настільки проблематичними, як показано у фільмі.

Стів Марденборо під час виступів за Вулверхемптон у сезоні 83/84

Тож поки молодий Марденборо проводить свої дні, працюю консультантом у магазині та отримуючи, як потім виявиться, безцінний досвід у GT, компанія Nissan разом із творцями Gran Turismo організовує програму GT Academy, що дає можливість найкращим гравцям потрапити у реальні перегони. Ідея видається божевільною, але персонаж Орландо Блума, Денні Мур, все ж докладає зусиль та переконує керівництво реалізувати її. До речі, така людина не існувала – Денні Мур є вигаданим, але базується на реальній особі – Даррені Коксі, колишньому керівнику Nissan Europe, який створив концепцію GT Academy. Два роки пішло на те, щоб ідея стала реальністю, що в фільмі показано не було.

Денні Мур (Орландо Блум) та Даррен Кокс

Коли Ян дізнається про можливість потрапити у професійні перегони, то одразу хапається за можливість та стає одним із фіналістів. У таборі наш головний герой трохи страждає від жорстких випробувань, стикається з фізичними та психологічними труднощами, адже симулятор не може підготувати до відчуття реальної швидкості, перевантажень і небезпек на трасі, а головний конкурент є не надто приємною особистістю. І навіть головний наставник, Джек Салтер, зіграв якого Девід Харбор, має вкрай високі стандарти до всіх навколо та не вірить, що досвід у відеогрі може допомогти у реальному житті. Як і Денні Мур, Джек Салтер є вигаданою особистістю, збірним образом.

"Це поєднання трьох або чотирьох людей… був хлопець на ім’я Рікардо Давіла, який був дизайнером автомобілів… абсолютна легенда, і він був інженером. Є трохи керівника команди, хлопця на ім’я Боб Невілл, який керував командою. А ще є пара тренерів, інструктор з розуму, інструктор з фізичної підготовки, і тренер з водіння", – розповідав Даррен Кокс після роботи з Яном Марденборо.

Ян добре показує себе в академії та стає її переможцем, може навіть скластись помилкове враження, що першим, але це не так. Марденборо тріумфував у 2011 році, ставши третім переможцем після Лукаса Ордоньєса та Джордана Трессона.

Потім Яну кажуть: якщо він фінішує принаймні четвертим у будь-якій серії кваліфікаційних перегонів, то отримає професійну ліцензію та контракт з Nissan, що він і робить у своїй останній кваліфікаційній гонці у Дубаї.

Після підписання контракту Ян бере участь у гонці на Нюрбургрингу. Він починає добре, але на повороті Flugplatz його машина злітає та несеться в глядацьку зону. Ян потрапляє до лікарні, де дізнається, що через аварію загинув глядач. Хлопець розбитий і лише наставник в змозі повернути його на трасу знову. Попри те, що розслідування визнає Яна невинним, громадськість тисне на хлопця, звинувачуючи його та вказуючи на некомпетентність через геймерський бекграунд.

Денні вирішує, що команда має довести свою спроможність на Ле-Мані, фінішувавши у топах, що він і робить, зайнявши третє місце на подіумі.

У реальному житті трагедія на Нюрбургрингу трапилася у 2015 році, задовго після того, як Ян здобув третє місце на Ле-Мані. Деякі оглядачі розкритикували фільм, вважаючи, що режисери свідомо додали цю подію для посилення емоційного ефекту.

Справжній Ян Марденборо також працював над фільмом, дублером Арчі Мадекве.

Справжній та кіношний Ян

Висновки

Стрічка у багатьох аспектах наївна, а персонажі – клішовані. Персонаж Девіда Харбора – типовий неприємний наставник із трагічним минулим, що лише після взаємодії із головним героєм розкривається та змінює свою думку. Денні, персонаж Блума, також ходяче кліше мрійливого, трішки слизького, але з добрим серцем та великими амбіціями чоловіка. Сценарій не дає їм як слід розкритись, не дає проявити свої акторські вміння, але, варто зазначити, обидва виглядають природно на своїх ролях. Головний злодій постійно агресивно кривляється і так само швидко зникає з історії, як і з’являється. Також у фільмі є любовна лінія, що ніяк не впливає на основний сюжет.

Попри це, у стрічці багато й позитивних моментів. Перше й головне – персонаж Яна, що вийшов живим та спонукає співпереживати за нього. Подобається його звичка слухати музику перед важливими подіями для заспокоєння, або те, що він був уважним та зробив приємний подарунок своєму тренеру. Арчі Мадекве демонструє потужну акторську гру, коли за сюжетом Ян дізнається про ненавмисне убивство чоловіка. Самі перегони, головна тема фільму, чудово зняті й передають відчуття швидкості та драйву. Фільм не соромить історії відеоігрової серії та з повагою ставиться до першоджерела.

Та й загалом це стара-добра історія про те, що варто вірити у себе та рухатись вперед. Фільм хоче донести, що часи змінюються і досягти успіхів можна ще непроторенними доріжками, та навіть захоплення відеоіграми може принести багато плодів.

Андрій Фісунов, Спорт 24

Більше текстів автора

Історія серії ігор FIFA: як кілька пікселів стали футбольним феноменом

Спорт у японській анімації: п’ятірка цікавих серіалів, вартих уваги

Книги про спорт: біографічний клондайк від суїциду Ф'юрі до Людини 400 шрамів