"Я дуже хотіла б, щоб про неї дізналася Україна. Щоб у кожному нашому українському домі згадали про невинних дітей, у яких все життя було попереду.
Катруся була неймовірною оптимісткою. У неї завжди все було чудово. Виступала Катруся завжди як на Олімпійських іграх, як навчав тренер – емоційно, яскраво та з високо піднятою головою.
Дівчинка-ураган. Її любили всі діти, малюки, дорослі – вона для всіх була найкращим другом. Якось після змагань, де Катя посіла 1 місце, їй подарували собаку породи бігль, назвала його Бася й плакала від щастя, коли побачила його.
Ми збиралися виступити з нею на Кубку Дерюгіних у березні та поїхати на змагання до Іспанії влітку. Я не можу повірити, що більше не побачу її", — сказала Мещаненкова.
Катерина Дяченко загинула 10 березня. Будинок, у якому вона мешкала, завалився після влучання російського снаряда.
