"Синьо-жовті" розпочали шлях у Лізі націй. Вони потрапили до другого кошика Ліги В, отримавши в суперники збірні Албанії, Чехії та Грузії. У першому поєдинку на долю нашої команди випали албанці. "Синьо-жовті", які підходили до зустрічі у статусі фаворита, таки програли (1:2). Матч із Чехією теж не завершився успіхом – навіть пристойна гра українців у другому таймі не врятувала від поразки з рахунком 2:3.
Досі Україна не зустрілася лише з одним суперником по квартету – збірною Грузії. Картвели, які в обох своїх дуелях здобули перемогу, стануть непростим випробуванням і водночас потужним шансом для нас.
Україна з грузинами зустрічалася неодноразово – та жодного разу не програла. Все почалося переможним для "синьо-жовтих" спарингом у 1998-му (4:0). Далі, окрім товарняків, були кваліфікації на ЧС-2006 (2:0, 1:1) та Євро-2008 (3:2, 1:1).
У чинного тренера "синьо-жовтих" Сергія Реброва особливі стосунки зі збірною Сакартвело. Станіславовича можна вважати грозою Грузії, адже саме він є найкращим бомбардиром збірної України у матчах проти картвелів. У дев'яти дуелях Україна відзначилася 16-ма голами, з яких три відвантажив Ребров. Також цікаво те, що саме грою з цією збірною Сергій Станіславович колись завершив кар’єру в національній команді як гравець. Пропонуємо пригадати, як це було.
Кваліфікація на Євро з похміллям ЧС
Отже, 2006 рік. Україна, окрилена успіхом на чемпіонаті світу, береться за відбір до Євро-2008. Та стосунки у "синьо-жовтих" з чемпіонатами Європи, як то кажуть, "абʼюзивні", а відбір на ЧЄ-2008 став ледь не найпровальнішим. Україна потрапила до справжньої групи смерті: чинний чемпіон світу – Італія, потужна Франція, міцні Шотландія, Литва, Грузія та очевидний аутсайдер групи – Фарерські острови. Попри сильних суперників, була надія, що Блохін і Ко стануть кісткою в горлі для топових команд.
Зірковий склад після Мундіалю-2006 майже не змінився. Суперзірка Андрій Шевченко, який вже готувався святкувати своє 30-річчя, але ще запалював на полі. Потужний легіонер Андрій Воронін, в активі якого виступи за Байєр Леверкузен та Ліверпуль. Загартовані іграми проти європейських суперників Ребров, Шовковський, Воробей, Калініченко, Гусєв та інші українські таланти.
Матч Х: перший у відборі, але останній для Реброва
НСК Олімпійський. Ще не відреставрований… Потрапити на дебютний матч відбору до Євро охочих було багато, та для вболівальників виділили лише нижній ярус стадіону. Нагадаємо, що група в України була не з легких, тож матч зі Сакартвело точно треба було вигравати.
Обидві команди почали у хороших кондиціях, втім першими пощастило забити саме господарям. Шевченко головою переправив подачу Ткаченка у ворота, обігравши в повітрі Хізанішвілі – дебютний гол матчу та відбору на Євро загалом! Раділи підопічні Блохіна недовго: грузини зуміли не лише відновити паритет, а й вийти вперед.
Спочатку відзначився Арвеладзе: форвард вгатив м'яч з метрів 17-ти, не залишивши шансів Шовковському. Святкували грузини у своєму стилі – з усіма тренерами та лавою запасних. По перерві ворота СаШо розстріляв його ж колишній одноклубник, екс-динамівець Деметрадзе.
Трилер продовжувався. Вже за хвилину дует Шевченко – Ротань зрівняв рахунок. Шева виконав штрафний з "історичної" точки і Ротань головою переправив м'яч у сітку. Рахунок 2:2, а в України пів години, щоб вирвати перемогу. Фортуна усміхнулася нашій збірній на 80-й хвилині зустрічі після кутового у виконанні Ротаня: навіс від Руслана, Русол виграє верхову боротьбу і гатить прямісінько під руку Чантурії. Гол захисника приніс нашій команді перемогу з рахунком 3:2 на старті відбору Євро-2008!
Ексклюзивні спогади Ігоря Циганика та Володимира Єзерського
Щоб сповна відчути атмосферу того протистояння, Спорт 24 поспілкувався з очевидцями поєдинку – коментатором і журналістом Ігорем Цигаником та колишнім захисником збірної України Володимиром Єзерським.
"Матч відбувався ще на старому Олімпійському. Ми з Роберто Моралесом коментували цей поєдинок. Гра запам’яталася тим, що була першою після чемпіонату світу-2006 – така феєрія, ми у вісімці найкращих. Перед цим ми так само грали з грузинами у відборі ЧС-2006. Тоді ми їх перемогли вдома з рахунком 2:0 – гра була у Львові у 2004 році. Потім у 2005-му зіграли внічию (1:1).
Між Грузією та Україною завжди існували дуже теплі взаємини. У них була хороша команда: Деметрадзе, Кобіашвілі, Муджирі. Команду тоді очолював Клаус Топмьоллєр – колишній відомий фахівець, який тренував у Німеччині Айнтрахт, Байєр.
До речі, в цьому матчі зіграв Джаба Канкава, який виступав і у кваліфікації Євро-2024 у майже 40-річному віці. Потім з Дніпром він доходив до фіналу Ліги Європи у 2015-му.
Ця гра склалася добре для нас: Шевченко забив, потім двічі пропустили, тоді голи Ротаня і Русола. Потім ми вже погано з ними зіграли на виїзді… У принципі, це було завершення тієї сильної команди, яка дійшла до чвертьфіналу чемпіонату світу", – поділився спогадами Ігор Циганик.
"Відбірковий цикл до чемпіонату світу і сам Мундіаль – це незабутня історія. Кваліфікуватися і бути учасником ЧС для кожного гравця – вершина кар’єри, адже там збираються найкращі збірні. Це було таке покоління, яке Олег Володимирович (Блохін, – прим.) підібрав під свою модель гри. Хлопці були голодні до таких турнірів.
Ми отримали чудовий досвід на відбірних іграх. Тож після участі нашої команди у чвертьфіналі чемпіонату світу у вболівальників вже були інші вимоги і на кваліфікацію Євро. У фанатів існували максимальні очікування. Також ми розуміли, що на Україну по-іншому налаштовувалися і учасники групи.
Гра була складна. Я вийшов у другому таймі. У збірній Грузії завжди були кваліфіковані та якісні гравці, хоч і не завжди вони могли потрапити на ЧС чи Євро. Більшість гравців Грузії виступали у різних європейських чемпіонатах.
Програвали з рахунком 1:2, але все одно зуміли вирвати перемогу. У другому таймі ми і домінували більше, тож забити переможний м’яч було ділом часу. Русол довів матч до логічного фінішу", – пригадує Володимир Єзерський.
Поєдинок збірної України з картвелами у Лізі націй відбудеться вже 11-го жовтня, о 21:45 за Києвом. Віримо, що "синьо-жовті" продовжать багаторічну серію без поразок у матчах зі збірною Грузії.
Інші матеріали Даріни Богуш
