"Працюю поруч з молоддю та бачу, що вони сміливіші, розкутіші та наполегливіші. І тут, в Бельгії, і в Україні. Але передумови тому трохи різні.
Страх помилки. Тут новачки не так бояться зробити помилку, як було у нас. Коли помилка в одному матчі може означати, що не потрапиш в заявку на інший. Навіть якщо тут ти умовно вилітаєш з команди вищої ліги, то безболісно ідеш грати у першу лігу чи нижче. Це питання особистих амбіцій.
Фінансова захищеність. В Україні історично склалося так, що футболісти найбільших клубів з гарними статками, як правило, забезпечують не лише себе, а й всю родину. Всі ми були фінансово зацікавлені в тому, щоб закріпитися в команді. Це було не лише про бажання грати, а й про добробут сім’ї. Тут молодь не має на меті та не має необхідності допомагати всій рідні, адже населення більш соціально захищене. Це теж робить їх більш розкутими.
Конкуренція. В мої часи була велика конкуренція з легіонерами. Українські футболісти часто вигризали місце в команді наполегливою роботою, щоб довести, що ти не гірше закордонного футболіста. Зараз, після відтоку легіонерів, в українських футболістів більше шансів проявляти себе, чого я всім бажаю.
Страх старших колег. Раніше було менше молоді в командах, хоча і так званої дідівщини не було. Просто коли поруч з тобою грають зіркові футболісти, десь боїшся піти у підкат, десь пожартувати чи підтримати розмову. Зараз молоді гравці більш амбітні, не ставлять себе осторонь від команди та не мають страху перед досвідченішими футболістами.
Думаю, все це вже змінює футбол на краще", – написав Сидорчук у соціальній мережі Instagram.
