"Я хотів жити як футболіст, але без тренувань та матчів"
Футбол і нині залишається чи не головним соціальним ліфтом у Бразилії, а в 70-80-х роках минулого століття це взагалі була чи не єдина можливість вибратися з фавел. Карлос Енріке Рапосо особливим футбольним талантом не виблискував та й ентузіазм з нього те, щоб бив ключем – матері доводилося буквально виганяти хлопця на тренування в дитячу команду Ботафого, сподіваючись, що він таки прокладе собі шлях із бідності.
Спочатку вдавалося не дуже – наставники досить швидко помітили цілковите небажання малого викладатися на тренуваннях, тож з Ботафого він вилетів. Ще один шанс хлопчині дали у Фламенго і цього разу Карлос старався вже краще. Ні, не на тренуваннях, а в будівництві власного іміджу. І, звісно, перше, що треба, аби тебе сприймали серйозно – круте прізвисько. У 74-му Франц Бекенбауер привів Німеччину до титулу чемпіона світу. 11-річний Рапосо спостерігав за тим Мундіалем по телебаченню, і дізнавшись, що прізвисько Бекенбауера "Кайзер" означає щось на кшталт короля, вирішив і сам стати Карлосом Кайзером (за менш романтичною версією бразилець просто списав прикольне слово з однойменного мексиканського пива).
Зрештою, чим старшим ставав хлопчина, тим більше йому подобалися переваги, що могло дати життя професійного футболіста – слава, гроші, дівчата, гулянки. Це не мотивувало Карлоса самовіддано тренуватися заради кар’єри, натомість підштовхнуло до пошуку іншого шляху.
"Я хотів жити як футболіст, але без тренувань та матчів", – згадуватиме він через багато років.
Те, що Кайзер не надто добре грав у футбол, та й не дуже хотів, не завадило йому стати душею компанії ще в молодіжній команді Фламенго. Симпатичний і веселий добряк легко заводив друзів, які не бачили в ньому конкурента. До 20 років Карлос уже був активним учасником нічного життя Ріо-де-Жанейро і на вечірках регулярно проводив час з майбутніми зірками: Бебето, Ренато Гаушо, Ромаріо, Едмундо...
Саме безліч хороших друзів серед футболістів і дозволили Рапосо розпочати професійну кар’єру. Зайве говорити, що система скаутингу в 70-ті була, м’яко кажучи, не розвинена. Тож Кайзер просив знайомих гравців радити його різним командам. Саме так він і підписав перший професійний контракт з мексиканським Пуебла. До клубу бразилець приєднався у статусі суперперспективного форварда, якого розхвалювали інші футболісти. На першому ж тренуванні Кайзер сказав наставнику, що поки не готовий тренуватися, адже пошкодив м’яз. На поле він так і не вийшов, Пуебла вирішив попрощатися з форвардом уже через місяць, та Карлос зрозумів, що схемка цілком життєздатна.
"Убивця бабусь"
Заручившись, окрім інших футболістів, ще й підтримкою кількох представників преси, нападник узявся раз за разом програвати один і той же сценарій у різних командах. Завдяки рекомендації чи хвалебній статті в газеті він підписував контракт. На дебютному тренуванні разок, другий бив по м’ячу, хапався за ногу і розповідав казку про пошкоджений м’яз. Друг-стоматолог навіть організував Кайзеру довідку, мовляв, серйозні м’язові проблеми спричинені недолікованими зубами. Брехня настільки безглузда, що у неї вірили. Рівень медичних штабів у південноамериканських клубах не дозволяв перевірити правдивість слів Карлоса, тож він продовжував отримувати зарплату безвилазно перебуваючи "у лазареті".
В якийсь момент бразилець навіть набрався нахабності чкурнути в Європу, де підписав контракт з французьким Газелеком. Від Кайзера очікували, що на презентації він почне творити бразильську магію з м’ячем, але пожонглювавши кілька секунд, які дозволяла його "майстерність", Карлос кинув обніматися з вболівальниками та цілувати емблему – всі у захваті. У Франції він затримався менш ніж на рік, але ця поїздка додала серйозних балів до резюме. Один з приятелів-журналістів ще й написав у своєму матеріалі, буцімто Кайзер провів у Європі кілька сезонів!
Якщо вигадки з травмами не спрацьовували, нападник вмикав інший прийом – повідомляв про смерть бабці чи іншого родича та "морально знищеним" покидав тренування. За це в одній з команд партнери навіть прозвали його "убивцею бабусь".
На межі провалу
Та яким би майстром брехні не був бразилець, кілька разів він все ж опинявся дуже близько до провалу. Фатально могла закінчитися співпраця Кайзера з Бангу. Штука в тому, що власником клубу був місцевий мафіозі Кастор де Андраде. В якусь мить йому набридло, що розпіарений новачок не виходить на поле, і бос наказав тренеру випустити Карлоса.
Наприкінці матчу, коли Бангу поступався 0:2, наставник уже сказав форварду розминатися та готував заміну. Роками пізніше Кайзер розповідатиме, що серйозно запанікував у ту мить, але шахрая несподівано "врятували" фанати суперників, що гучно скандували образи у бік Бангу. Карлос кинувся битися з уболівальниками, за що вхопив червону картку ще до виходу на поле…
Після гри у роздягальню влетів розлючений Андраде (за чутками, з пістолетом за поясом), вимагаючи пояснень. Виступ Кайзера у ту мить, без перебільшення, заслуговував на Оскар.
"Містере Кастор, зрозумійте мене. Бог забрав моїх батьків, щоб дати мені іншого батька. Я просто не міг слухати ці образи у ваш бік з трибун. Щоб більше не докучати вам, я скоро покину клуб. Мій контракт незабаром завершується".
Розчулений мафіозі продовжив контракт з Кайзером та підвищив йому зарплату…
Викриття
Завершилася божевільна афера тривалістю 13 років у тому таки Ботафого, з дитячої школи якого Карлоса колись прогнали. Аби додати собі ваги він розгулював по базі з телефоном в руках, вдаючи, що веде перемовини не то з Реалом, не то з Ліверпулем. Кайзер сподівався, що дивний набір звуків, які він видавав, усі сприйматимуть за англійську мову. На нещастя афериста лікар команда справді володів англійською. Він вирішив з’ясувати у чому річ і невдовзі виявив, що телефон форварда був муляжем. Трапилося це у 1992 році. Горе-форварда вигнали з клубу, завершивши тим самим його гастролі.
Вже у 2000-х Карлос Кайзер знявся у документальному фільмі "Кайзер! Найвеличніший футболіст, який ніколи не грав у футбол", де зізнався у своїх аферах, але наговорив ще стільки усього, що відрізнити правду від вигадки навряд хтось зможе. З-поміж іншого "футболіст" стверджував, що переспав із тисячею жінок.
У квітні 2023-го Кайзеру виповнилося 60 років. Нині він працює жіночим (хто б сумнівався) фітнес-тренером та може з гордістю (?) говорити, що на якомусь етапі здійснив свою, здавалося, неймовірну заповітну мрію: "Жити як футболіст, але без тренувань та матчів".
Інше цікаве чтиво на Спорт 24:
