Самопроголошений бог футболу завершив карʼєру: конфлікти з Гвардіолою і той незручний момент на парковці

4 червня 2023 року, безумовно, увійде до історії футболу, чи загалом спорту, а може й історії людства, як такого. Зрештою, не кожного дня з улюбленою справою прощається … бог. Златан Ібрагімовіч сам вирішив, що він найкращий футболіст в історії, а згодом пішов і далі: "Є багато королів, але лише один Бог". Звісно, із твердження про те, що Ібрагімовіч – бог, можна сперечатися, але я щось не бачив черги охочих вести з ним цю дискусію віч-на-віч.

Здавалося, б нахабна харизма Златана, яку він випромінював усю свою кар’єру, мала б радше дратувати вболівальників (і свого часу він дійсно отримував солідну дозу хейту), але у підсумку Ібрагімовіч якимось дивом перетворився в одного з найпопулярніших футболістів планети, якому пробачають те, за що  інших давно б розшматували на просторах соцмереж.

Суперяскравою ілюстрацією цього стало неймовірно душевне прощання, яке шведові влаштували на Сан-Сіро фанати Мілана. Важко навіть уявити, що щось подібне дійсно могли зробити заради футболіста, який колись заявляв, що з дитинства уболівав за Інтер … але про це трохи згодом.

Клуб і фани класно обіграли тему прощання – GodBye, Zlatan!, вклавши подвійний зміст: Good Bye (Прощавай) і God Bye (Боже, бувай).

Ще за кілька днів до прощання ходили чутки, буцімто 41-річний Златан може продовжити кар’єру у Монці, але заледве взявши мікрофон у руки на Сан-Сіро, швед заявив, що йде з футболу. Каже, про це рішення знали лише кілька людей.

"Настав час попрощатися з футболом, але не з вами, уболівальники... Мені важко дихати, але все гаразд. У мене так багато спогадів, пов'язаних із Сан-Сіро. Вперше, коли я приїхав до Мілана, ви зробили мене щасливим, удруге – ви зробили мені честь.

Я хочу подякувати клубу, керівництву і від щирого серця подякувати вболівальникам. Ви змусили мене почуватися як удома, я залишуся міланістом на все життя".

Партнери влаштували Златану коридор пошани, а 70 тисяч фанів аплодували стоячи. Відбувалося усе це після матчу останнього туру Серії А проти Верони (3:1) і кілька уболівальників останньої спробували зіпсувати ідеалістичну картину, але лише дали шведу трамплінчик, щоб знову виблиснути у своєму стилі:

"Так-так, продовжуйте свистіти. Це найкращий момент для вас у цьому сезоні – ви побачили мене".

У Златана солідний ящик з трофеями: 7 титулів чемпіона Італії (враховуючи 2, відібрані у Ювентуса), 4 – Франції, по одному – Іспанії та Нідерландів, перемоги в Лізі Європи, Суперкубку УЄФА, Клубному чемпіонаті світу … і це тільки основні. Але швед ніколи не вигравав ЛЧ, ніколи не входив навіть до трійки претендентів на "Золотий м’яч", змінив цілу купу команд і для жодної насправді не став тим, що заведено вважати клубною легендою.

Звідки тоді уся ця самовпевненість на межі з манією величі? Що ж, не втомлюватимемо вас купою цифр, які легко знайти на Вікіпедії. Ось краще кілька історій, що розкажуть усе про те, ЯК і КИМ став син балканських мігрантів.

Важке дитинство

Батьки Ібрагімовіча – боснієць і хорватка – іммігрували до Швеції незадовго до його народження, а коли Златану виповнилося 2 роки – розвелися. Невдовзі у квартирі матері знайшли крадені речі, хлопчина переїхав до батька, у холодильнику якого, за спогадами футболіста, можна було знайти лише пиво і молоко. А ще діти – злі. Не складно уявити, як височенного чорнявого чувака, зовсім не схожого на шведа, сприймали однолітки.

"Мене не любили. У школі всі були блондини, а я темний з великим носом. Я говорив не так, як вони, рухався не так, як вони, а батьки інших дітей вимагали від тренерів вигнати мене з команди. Мене завжди ненавиділи".

Захистити чи бодай втішити хлопця було банальному нікому, але там, де інший би зламався, він зробив щит із власного его. Щоправда, в якусь мить Златан майже здався – у 15 років пішов працювати вантажником, плюнувши на все. Але тренери таки притягли його назад і вже через рік він підписав перший професійний контракт з Мальме.

Відмова Арсеналу

На початку 2000-х Ібра вже виблискував у Мальме настільки, що Арсен Венгер запропонував йому приїхати на оглядини до Арсенала.

"Нізащо, Златан не ходить на оглядини. Ти або знаєш мене, або ні. А якщо ти мене не знаєш, то й не хочеш у свою команду достатньо сильно", – згадуватиме Ібрагімовіч в автобіографії.

"Зламаю тобі ноги"

Тож, замість Арсенала швед переїхав з Мальме до Аякса. Капітаном команди був Рафаель ван дер Варт. Ібра зіткнувся з ним під час матчу збірних Швеції та Нідерландів і ледь не завдав партнерові серйозної травми. Нідерландець звинуватив форварда у брудній грі. Вже після повернення в Аякс обох до себе викликав тодішній наставник Рональд Куман.

Рафаель продовжив звинувачувати Златана, а той заявив, що зламає капітану обидві ноги, якщо його й далі називатимуть брудним гравцем.

Суперголи

Один з найвідоміших голів у власній кар’єрі Ібра забив ще у формі Аякса – тим сольним проходом хочеться насолоджуватися знову і знову.

Але міжнародну арену він вперше розірвав на Євро-2004. Гол п’яткою у ворота Італії (1:1) на груповому етапі був цілком феноменальним – як після такого не назвати себе богом футболу. У чвертьфіналі того Євро шведи лише у серії пенальті поступилися Нідерландам, а Златан, до слова, не забив післяматчевий одинадцятиметровий.

З дитинства за Інтер

Златан став автором і одного з найвідоміших футбольних мемів – "З дитинства за …". Насправді не факт, що ця історія почалася саме з Ібрагімовіча, але першоджерела все одно ніхто не загадає, а ви підіть спробуйте заберіть у Златана авторство.

У 2006-му швед перейшов до Інтера з Ювентуса і, власне, заявив, що з дитинства уболівав за "нерадзуррі". Згодом з’ясувалося, що юному Ібрі просто дуже подобалися кольори, у яких грає Інтер.

Конфлікт з Гвардіолою

"Купуючи мене, ви купуєте Феррарі. Якщо ти за кермом Феррарі, ти заливаєш бензин преміум-класу, виїжджаєш на шосе і тиснеш на газ. Гвардіола заправив дизельним пальним і поїхав сільською місцевістю. Йому потрібно було купити Фіат", – так Златан пригадував роботу з Пепом у Барсі. При цьому, він все одно примудрився забити у Прімері 16 голів.

Щось там з Піке

Та найпам’ятніша історія каталонського періоду Златана трапилася на парковці. Папараці упіймали форварда у компанії Жерар Піке. Футболісти не те обіймалися, не те збиралися цілуватися. Втім, журналістка, що ризикнула поставити Ібрагімовічу пряме запитання, чи він бува не гей, отримала відповідь у неповторному стилі форварда: "Приходь до мене додому і переконайся. А ще сестру свою прихопи".

Гол Англії

Ще один абсолютно видатний гол Златана. Хай матч і був товариським, але забити покер у ворота збірної Англії (4:2) – це вже щось із божественного репертуару, а коли з один м’ячів ТАКИЙ … Премію Пушкаша того року віддавали без конкуренції.

"Я легенда. Іншого Златана не буде. Це неможливо. Вірите в бога – значить, вірите в мене".

Досі не повірили? Добиваємо останніми аргументами: