"О 23:00 на базі Динамо вимикали світло – це було абсурдом": Головко зізнався, що його дратувало в режимі Лобановського

– Яким був звичайний тижневий цикл команди? 

– За стандартного графіка ми заїжджали на базу за два дні до матчу, згодом – уже за день. Коли упродовж тижня до матчу чемпіонату додавалася ще й гра в Лізі чемпіонів, графік ставав значно інтенсивнішим. У випадку недільного матчу чемпіонату додому ми могли з’їздити лише на один день.

У вівторок знову збиралися на базі, у середу грали, після матчу поверталися туди ж. До середини дня четверга виїхати з бази не могли, бо проходили всі відновлювальні та медичні процедури. А вже наступного дня знову заїжджали на базу, бо попереду був черговий матч чемпіонату.

– У день матчу яким був розпорядок дня? 

– День матчу починався із зарядки – пробіжка та розминка, якщо гра була після четвертої. Трохи пізніше ми снідали, потім тренери могли покликати когось на індивідуальну бесіду щодо тактики. Далі обід, відпочинок, перекус – і команда вирушала на гру.

– Хто в Динамо був вашим найближчим другом? 

– У моєму житті найближчою людиною і справжнім другом завжди була дружина. В Динамо ж це радше були товариші. Говорити про дружбу в класичному сенсі складно: майже весь час ми проводили на базі, і стосунки формувалися переважно на партнерстві. У повсякденному житті на початку кар’єри найближчим був Віталій Косовський та його родина. Юрій Калітвінцев жив поруч, тож час від часу ми зустрічалися й спілкувалися. Згодом ближче познайомилися з родиною Кардашів та Андрієм Гусіним.

– Чи були в Динамо моменти, які вам не подобалися або дратували? 

– Це було вже на новій динамівській базі, коли нам вимикали світло о 23:00 – повний абсурд. Знову ж таки, це питання управління командою, яке мало підлаштовуватися під сучасні реалії. Футболісти вже були іншими, у команді з’явилися легіонери. Потрібно було думати про людей, враховувати їхню психологію та потреби. 

Ситуація змінилася, інформації стало більше, і все працювало інакше. А тут тебе намагаються втиснути в старі рамки – виглядало це дивно і несолідно. Ти доросла людина, а тобі раптом кажуть: "Лягай спати". Звісно, це викликало питання, – розповів Головко в інтерв'ю для Українського футболу.

Нагадаємо, що після завершення кар'єри гравця Олександр Борисович тренував збірні України різних вікових категорій – від U-18 до U-21. Зараз очолює друголіговий Діназ з Вишгорода.

Легенда Динамо – про методи Лобановського: "Якщо так тренувати – буде біда"