"Самі мешкають у конюшні, а прийшли нас чогось вчити": легенда Металіста возить гуманітарну допомогу на передову

"Я мешкаю у селищі, у передмісті Харкова – до нас ще не прилітало, але на окраїні вже бахкало. Принаймні, у гаражі снаряди влучали. Коли харківський завод "Протон" ракетою бахнули. Я вперше у житті побачив такий величезний вибух. Скажу відверто – було лячно. Все відбулося на моїх очах. Бачив загиблих людей… Якби у мене був підгузник, думаю, я б не стримався.

Сам не їду з Харкова і своїй сім'ї заборонив. З початком війни я намагався знайти себе. Спершу ходив по аптеках і передавав ліки людям похилого віку, шукав рідкісні препарати для осіб, які потребували їх. Я мешкаю у приватній забудові. Одного дня випадково зустрівся на вулиці з місцевою молоддю. Один з цих хлопців – вболівальник Металіста, ультрас. "Дядю Вово, ми займаємося гуманітаркою", – розповів мені той хлопець. Я й попросив, щоб мене залучили до справи. 

Допомагаю з доставкою. Маю кількох друзів-фермерів, до яких звертаюся за допомогою. Мені ще ніхто не відмовив. Возимо овочі, борошно, крупи, соки, цукор, м'ясо. Годуємо, в основному, передову. Маємо свою кухню, де готуються страви, а згодом розвозяться військовим. Також роздаємо продукти харчування і цивільним. Переважно пенсіонерам та сім'ям з дітьми.

Для того, щоб зі зброєю захищати країну, треба мати неабияку сміливість. Немає людей, які не бояться. Не страшно лише дурням. Дивлюся на цих пацанів з гордістю і повагою. Вони часто приїжджають до нас, адже на передовій, умовно кажучи, поїсти не мають змоги. Ці люди – справжні, вони не б'ють себе у груди. Той випадок, коли справа цінніша за слова.

Я розірвав би їх усіх. Що ж ви робите? Населення росії зазомбоване. Відсотків 90 з них ще й люди з малим інтелектом – периферія забита. Страшно навіть спілкуватися з ними. Тамтешні люди просто дебіли. Самі мешкають у конюшнях, дотепер хліб мотузкою ріжуть. І дивуються, що у наших селах достаток. Це вони прийшли до нас, щоб чогось навчити? Зізнаюся – раніше я до путіна ставився відносно лояльно. Я не все розумів, я помилявся. Він же шизофренік. А росіяни – люди з двома звивинами. Та й то паралельними.

Мені, до речі, нещодавно дивний сон снився. Нібито я маю снайперську гвинтівку і здатний стріляти нею на величезні відстані. І навіть можу вражати ціль під землею. Так от я вбив цього придурка путіна у його бункері. Це при тому, що сновидінь у мене майже не буває. Сподіваюся, що цей сон стане віщим", – розповів Лінке у інтерв'ю "Футбол 24".

Додамо, що внуки Володимира також волонтерять: 20-річний Ілля Глушко (футболіст друголігового Вовчанська) та Назар, якому 9 років. Допомагають і донька, і зять.