"Рада, що в такий жахливий момент мені вдалося привернути увагу до Охматдиту"
– На цьогорічному Вімблдоні ви видали дуже потужний посил світові після російської атаки на "Охматдит". Наскільки сильним був фідбек від тенісної спільноти?
– Я справді отримала дуже потужний відгук від світу, від медіа – вони звернули увагу на те, що відбулося в Україні. Бо багато чого зараз недоговорюють. І медіа не говорять про Україну вже так, як би нам хотілося. Тому я дуже рада, що в цей жахливий момент мені вдалося привернути увагу до "Охматдиту". Я знаю, що багато людей відправили донат. Багато хто допоміг Україні в цей тяжкий момент.
– Ви розповідали, як вас надихають повідомлення від українських військових, з якими ви підтримуєте зв'язок. Чи отримували таку мотивацію від наших захисників, скажімо, під час Олімпіади чи US Open?
– Так, завжди в мене дуже багато повідомлень. Я намагаюся переглянути всі в діректі, але інколи не можу встигнути побачити все. Але повідомлень дуже багато. Мене це дуже мотивує. Я завжди думаю про те, що вони віддаються за нашу країну. І це для мене велика мотивація теж віддавати всі сили для України на всіх аренах!
– Після 24 лютого 2022 року ви жодного разу не програвали росіянкам чи білорускам, окрім Рибакіної, яка виступає за Казахстан і Соболенко. Чи маєте особливу мотивацію, коли виходите на матчі проти них?
– Коли я граю з росіянками і білорусками, мені, по-перше, дуже важко. Тому що я знаю, через що проходять наші люди, наші воїни. І це додає мені тиску. Але в той же момент дає мені мотивацію виходити і намагатися перемогти. Не дати їм шансу святкувати перемогу над Україною!
"Найбільше за кордоном бракує української їжі"
– Бачила, що після US Open ви стигли побувати в Карпатах. Розкажіть, чого вам найбільше бракує за кордоном? Бачила, страви українські куштували, краєвидами насолоджувалися...
– Найбільше мені бракує їжі, я дуже полюбляю українські страви! Ну і краєвиди там дуже класні! Мені дуже сподобалось – це як маленька Швейцарія. Я сподіваюся, що в мене ще буде нагода поїхати туди з родиною. Бо мені дуже сподобалось!
– Улюблена страва – бабусин борщ?
– Так, я дуже люблю цю страву. Завжди намагаюся його спробувати в різних куточках України. Також скуштувала в Карпатах бограч – теж дуже класна страва. Відкриваю для себе інший світ українських страв.
– Часто батьки не хочуть, щоб діти йшли їхнім професійним шляхом, адже знають всі його труднощі та підводні течії. Чи бачите ви доньку Скай у спорті?
– В якомусь спорті ми з Гаелем точно її бачимо, але не знаю, чи в тенісі. Не хочемо тиснути на неї, тому що знаємо, через що ми пройшли. Це дуже виснажливий вид спорту. Він забирає багато чого з життя. Наприклад, роботу. Бо ти не проводиш багато часу вдома. Перебуваєш у виснажливому режимі. Тому ми хотіли б, щоб Скай спробувала інший вид спорту. Але якщо вона буде дуже захоплюватися тенісом, то не будемо їй перечити.
"В дитинстві не мріяла про олімпійську медаль"
– А що любите читати для Скай перед сном?
– Ми справді багато читаємо – їй це подобається. Перед сном це здебільшого французькі казки.
– Знаю, що в дитинстві займалися акторською майстерністю. Поділіться, які фільми останнім часом справили на вас сильне враження?
– Важко отак зразу згадати фільм. Але хочу поділитися книгою – зараз я читаю "Вибір" Едіт Егер. Мені дуже подобається. Думаю, зараз це дуже на часі. А щодо кінематографу, то моїм улюбленим жанром є історичні фільми.
– Ми багато говоримо про дитинство. Про що ви мріяли, коли були дитиною? Наскільки сміливими були ці мрії? Бачили себе медалісткою Олімпіади чи переможницею підсумкового турніру?
– Ні, в мене не було таких мрій. Я просто хотіла насолоджуватися перемогами, грати на високому рівні. Якось не думала про те, що зможу колись мати олімпійську медаль.
Більше ексклюзивів Марічки Кулачковської:
