"Підіймати над головою можу що завгодно, але нести в руках – майже нічого"
– Ти став віце-чемпіоном Європи, здобувши друге місце на Arnold Europe в Іспанії. Розкажи, що це за змагання?
– Арнольд Шварценеггер колись зробив чергову круту річ – він об‘єднав під одним дахом атлетів з різних видів спорту і одночасно провів змагання та показові виступи, аби глядачі могли протягом декількох днів, лише змінюючи кімнати та павільйони поруч, подивитись все найцікавіше, що може бути в силових видах спорту, бойових мистецтвах, гімнастиці, танцях і багатьох інших дисциплінах.
Подія набула популярності й сьогодні це вже найкрутіший комерційний спортивний івент, де представлені понад 120 видів спорту і щороку він проводиться на всіх континентах. Арнольд Європа – це, зокрема, офіційний чемпіонат Європи зі стронгмену, де мав нагоду виступати цьогоріч.
– Чи правильно розумію, що у вашому спорті всі турніри зі словом "Арнольд" апріорі стають особливими?
– Правду кажучи, кожен мій виступ для мене є особливим, тут я намагався готуватись і виступати настільки ж добре, наскільки б робив це будь-де.
– Сріблом задоволений?
– Ні, адже з 5 вправ переміг у 3, в одній став другим. І лише валізи, які потрібно переносити на 40 метрів, вкотре мене прибрали з першої позиції. Я втратив 8 балів на цій вправі, водночас програв першому місцю лише 0,5 бала. Та я був свідомий цих ризиків, адже поганий виступ у цій вправі – це наслідок травми, а не підготовки.
– Згодом на турнірі в Чехії було щось схоже?
– Так. У Чехії та сама історія: 8 балів до першого місця, а на валізах втратив 13. У 2016 році травмував шию, у зв’язку з чим руки працюють не найкращим чином тепер. Фактично, підіймати над головою можу що завгодно, але нести в руках – майже нічого.
– Стронгмен має репутацію надзвичайно небезпечного, травматичного виду спорту. Так і є?
– Все залежить від розуму атлета. Якщо ти думаєш, що робиш, як ти це робиш, академічно підходиш до питань підготовки і відчуваєш своє тіло – то ризики суттєво зменшуються. Але це спорт про відданість і самовіддачу, про бажання бути найкращим. І часто емоції беруть гору, власне, коли і здебільшого трапляються травми. Стронгмен належить до рівня найбільш травмонебезпечних, здорового професіонала тут не зустрінеш. У мене чисельні кили та протрузії в спині, оперовані коліна, відірвані і шиті наново м‘язи. Але з усім цим можна навчитись жити нормальним життям.
"На два дні став найбільшою зіркою Arnold Classic"
– Найбільш феєрична травма сталась на "Арнольді" в Штатах, коли мене виносили з майданчика на руках, – продовжує Огоновський. – Але тоді я став на 2 дні найбільшою зіркою турніру. Оскільки декілька тисяч глядачів бачили, що я йду в лідерах, і дуже засмутились з цього. Шалені оплески, коли виносили, і потім багато фото, коли я вже просто ходив по майданчику, як глядач.
– Ще один поширений стереотип – це те, що богатирі дуже-дуже-дуже багато їдять…
– Усе залежить від категорії. Зараз я середньоваговик і можу сказати, що не так вже багато їм. 4000 калорій на день. Це дозволяє утримувати вагу на рівні 105 кг і мати достатньо енергії. При власній вазі 126 кг було і 6000 і 7000 калорій. Але важливо дбати про якість їжі. Біг тейсті і снікерси – не найкращий підхід. А от спробуйте гречкою наїсти цей калораж, і ви зрозумієте, чому так все складно. Немає нічого гіршого, ніж їсти завжди. Навіть, коли не голодний.
– Інша складова праці стронгмена – тренажерний зал. Скільки часу ти проводиш там?
– Ну, я залишив спорт на рівні хобі. Тому на тиждень виходить лише 8-9 годин, що небагато.
– Це лише тягання заліза, чи працюєш не лише над силою?
– Обов‘язково і витривалість, і розтяжка. Не всі цьому приділяють увагу, але приємно, що я один з небагатьох, хто виходить з майданчика після виконання вправи не "захеканий". Правда для важковаговиків. Тут мій найкращий друг, Павло Кордіяка, продовжує мою справу і доводить, що спортсмен має бути не лише сильним, а й атлетичним. Щодо середньоваговиків – то вони переважно більші за мене, але животів наїсти нагоди не мають.
– Чи можна заробляти достатньо лише стронгменом, без додаткових підробітків, основної професії?
– Можна, якщо ти готовий ризикувати і маєш вихідні умови. Тобто, достатньо грошей, аби перші декілька років вкладати в себе. Ризик пов‘язаний з травмами. Якщо ти стаєш "небоєздатним", за короткий час автоматично – непотрібним. Спонсори припиняють контракти, призових за участь немає і кінець кар‘єри перетворює тебе в безробітного. А вихідні умови – це про гроші. Окрім важкої праці і талану, потрібно обслуговувати себе, як дороге авто. А на початкових турнірах про гроші й мови немає.
– Фарт і талант у богатирських іграх дуже важливі?
– Коли ти в потрібному місці, перед потрібною публікою і все складається на твою користь. Те, чого я не мав ніколи. Наприклад, якби на "Арнольді" у вправах, де я переміг, атлети трішки інакші місця здобули, то я міг перемогти і на цьому, не лише на своїй важкій праці. Але цього не трапилось. Водночас в багатьох часто все складається як треба. Саме талант завжди пасує перед наполегливою працею. Я не беру його до уваги. Хоча, якщо розглядати з точки зору антропометрії – коли природа тобі дала 2 метри зросту, то, звісно, ти на крок ближчий до успіху.
– До стронгмену ти займався кікбоксингом, регбі та ще багатьма видами спорту. Чи допомогло тобі це в богатирських іграх?
– Стронгмен – спорт, в який не можна без спортивного минулого. Хтось приходить з важкої атлетики, хтось з паверліфтингу. І одразу видно по стронгменівських вправах, яке минуле в богатиря. Я прийшов з регбі, чим пишаюсь і що перетворило мене в рекордсмена з перенесення коромисла та провідного атлета швидкісних естафет. У Чехії тепер за мною ходить прізвисько "Стріла з України".
– Власне, атлетичність та швидкість – це твої суперсили?
– Швидкість – думаю, так. Я завжди серед переможців тих вправ, де визначальною є швидкість.
– Поясни, чому богатирі кажуть, що в цьому спорті важливими є психологія та інтелект?
– Часто сильні атлети демонструють погані результати. Вони не вміють впоратись з переживаннями, метушаться і роблять багато зайвого, чого не помітиш на тренуванні. А інтелект, здається, є обов‘язковою умовою в кожному виді спорту. Якщо ти спортсмен міжнародного рівня, звісно.
"Найкраща порада – не починати"
– Починаючи свій шлях в стронгмені, ти паралельно займався політичною, соціальною діяльністю, а ще ж сім’я. Як встигав?
– Немає поняття "не встигаю". Є питання розставлених цінностей і пріоритетів. Якщо ти не встигаєш – воно для тебе не є важливим. І крапка на цьому. Стронгмен був завжди на рівні хобі. Але я це хобі дуже любив і залишити його відмовлявся. Тому складна основна робота, громадсько-політична діяльність, виховання доньки – це ніколи не ставало для мене причиною відмовитись для стронгмену.
Наприклад, в кого є діти, знають, що ночі складні, вечори після роботи насичені і всі хочуть виспатись. Натомість я лише змістив свої тренування на 07:00 ранку, що означало підйом о 06:00, попри інших 5-6 підйомів за ніч через плач немовляти.
– Кілька порад для людей, які хочуть займатися стронгменом?
– Найкраща порада – не починати. Точніше, якщо в тобі є хоч крапля сумніву щодо даного виду спорту, то ціна, яку доведеться платити, не варта всієї гри. Стронгмен – батько силових видів спорту. А отже – найважчий. Тут немає місця для слабкості. Що не одразу розумієш.
Але коли настане момент і прийде усвідомлення – то може бути пізно. Травми не даватимуть спокою, психологічно завершити дуже складно, і відсутність досягнень може стати вишенькою на торті, що потім чавитиме все життя на тебе. Але, якщо вже наважився, краще побалакати з чинним атлетом і прочитати все, що є в інтернеті.
– Стереотип, що це спорт альфа-самців, які схиблені на силі – правда? Чи часто вдається цікаво поспілкуватися зі силачами не про спорт?
– Стереотип правдивий. На жаль. Але завжди з усіх правил є винятки і цей тренд з роками лише покращується.
– Чи може чоловік бути слабким?
– Бути слабким чи сильним, розумним чи ні, вихованим чи вар‘ятом – це особистий вибір кожного. Моя думка – чоловік повинен бути дужим. Але мова не лише про фізичну силу.
"Усе, окрім русского лайна"
– Ззовні ти – максимально брутальний чувак. Але при цьому в Самопомочі робив соціальні проєкти, а зараз волонтериш. Так просто склалося, чи ти прагнув допомагати людям?
– Борода й дитину зробить брутальною. А я завжди хотів прожити не споживацьке життя, а змінити цей світ на краще.
– Стронгмен – це твоє хобі? Чим заробляєш на життя?
– Сьогодні я живу життям, якого хотів. Моя професія пов‘язана з розвитком технологічної галузі в Україні, що має прямий ефект на економіку і рівень життя людей. Команда моєї компанії паралельно реалізовує ряд соціальних ініціатив, які навчають людей, покращують інфраструктуру у Львові, дбають про ментальне здоров'я людей, а в час війни – і рятують життя.
– Ти класний оратор. Як тобі словосполучення "сила слова"?
– Слова, які ми промовляємо щодня, мають куди більшу силу і впливають на життя більше, аніж будь-що інше. Світ змінюється в кращий чи гірший бік завдяки ораторам. І підтвердження цьому – історія. Не написаний текст, не плакат чи білборд, а емоція, тон і зміст, яким наповнена промова.
– Наїдок, в якому мусиш себе обмежувати?
– Морозиво. Можу з'їсти за раз більше кілограма. Але цілком безсенсовий харч.
– Порадиш якусь книгу?
– Книга – Will. Історія життя Вілла Сміта.
– Пісня?
– Усе, окрім русского лайна.
– Фільм?
– Джон Уік.
– Ти знайомий з Арнольдом Шварценеггером і Василем Вірастюком. Культові дядьки. Розкажи про них.
– Арнольд – приклад, як прожити життя. Вірастюк – вже сьогодні майже як батько, якого ніколи не мав. Попри зірковий статус і неймовірні досягнення, прості, відкриті та людяні.
– У бойових видах спорту тренери забороняють атлетам займатися сексом перед боєм. Типу, "щоб воїн був злий". У вас є такі табу?
– Я тобі більше скажу – в день змагань я лише снідаю. А турнір, зазвичай, починається близько 15-16 години. Уявіть мій стан.
Інші інтерв'ю Спорт 24
