Іменитий український наставник Мирон Богданович Маркевич вирішив відновити свою тренерську діяльність після семирічної паузи. Що символічно, у львівських Карпатах, які він очолив вже вп’яте. Саме "зелено-білі" називають Маркевича "символом головних перемог Карпат у часи незалежної України".

Вперше наставник розпочав роботу з львів’янами у 1992 році, тоді Карпати виступали у Вищій лізі України. Під керівництвом Маркевича команді вдалося дійти до фіналу Кубка України у сезоні 1992/93.

У першостях 1992/93 та 1993/94 клуб посідав високі місця: 6-те і 5-те відповідно. Наступний чемпіонат Карпати закінчили дещо нижче – на 8-й сходинці. Впродовж цієї кампанії змінився президент клубу – ним став Роман Гірник, з яким Мирон Маркевич не зійшовся щодо низки питань і після закінчення сезону 1994/95 покинув команду.

Однак успішно замінити легендарного коуча не вдалося – результати з Володимиром Журавчиком не вражали, тож львівський клуб вирішив повернути Маркевича, а той погодився.

Він одразу вивів "зелено-білих" на 5-те місце в 1997-му, а наступного року здобув з Карпатами бронзові медалі Вищої ліги чемпіонату України. Це третє місце стало найбільшим успіхом в історії клубу. У сезоні 1998/99 Маркевич розпочав похід Карпат до їхнього другого фіналу Кубка України, де суперником львів'ян стало київське Динамо. "Леви", вже зі Степаном Юрчишиним на тренерській лаві, розгромно програли – 0:3. Але таке досягнення дозволило львів'янам втретє зіграти у єврокубках.

Торічні досягнення "левів" не вимагали пишного бюджету, а на початку 2000-х він почав різко рости. Клуб втрачав своїх гравців, адже суперники пропонували більші гонорари. Натомість Карпати намагались запрошувати іноземних футболістів. У чемпіонаті 2001/02 в барвах клубу виступило аж 37 гравців (серед них 9 іноземців) – найбільша кількість в історії команди. Тоді колектив перетворився на середняка Вищої ліги, а наставників змінювали щокілька місяців.

У 2001 році Маркевич очолив Карпати вже втретє у кар'єрі, а в 2003-му навіть учетверте, але врятувати команду не зміг. Спеціаліст певний час працював у Кривбасі, запорізькому Металурзі та навіть російському Анжи. А в липні 2005 року став головним тренером харківського Металіста.

Під його керівництвом Металіст із сезону 2006/07 щоразу посідав третю сходинку в чемпіонатах України, навіть пробився до 1/4 фіналу Ліги Європи 2011/12.

Першого лютого 2010 року, у день народження спеціаліста, його призначили головним тренером національної збірної України – тоді він поєднував роботу в клубі та збірній.

6 місяців і 18 днів Маркевич керував першою командою країни, у його активі лише 4 матчі та жодної поразки. Однак тренер пішов зі збірної не через погані результати чи гру. Це був протест проти рішення ФФУ – його Металіст оштрафували на 25 тисяч доларів і позбавили 9 очок за нібито договірний матч 2008 року проти Карпат.

"Я був і залишаюся тренером Металіста і не можу зрадити рідний клуб. Моя совість перед українськими вболівальниками чиста. Протягом тих місяців, коли я очолював збірну, вона не зазнала жодної поразки", – пояснив своє рішення тренер.

У лютому 2014 року Маркевич покинув Металіст, у команді розпочався безлад, а футболісти два місяці не отримували зарплату. У травні того ж року коуч очолив Дніпро, з яким створив чергову власну історію та подарував клубу і всім українським вболівальникам справжнє футбольне свято.

Під його керівництвом дніпряни дійшли до фіналу Ліги Європи у 2015-му, де 27 травня поступилися Севільї (2:3) у Варшаві.

Через рік, 29 червня 2016 року, Мирон Богданович подав у відставку з посади головного тренера Дніпра. З того часу Маркевич сім років перебував поза тренерською діяльністю. Наставник активно відвідував поєдинки львівських команд, матчі юнацького чемпіонату та роздумував над відновленням кар’єри.

Протягом паузи Маркевичу приписували різні клуби, однак 72-річна легенда повернувся в рідні Карпати. Першого червня 2023 року "зелено-білі" оголосили про п'ятий прихід Мирона Богдановича.

Нова епоха в умовах повномасштабної війни

У сезоні 2022/23 з Карпатами працював Андрій Тлумак (очолив команду у жовтні 2020-го), який неодноразово наголошував, що львів’яни точно вийдуть в УПЛ. Протягом кампанії "леви" демонстрували позитивні результати та активно боролися за перше місце.

Однак друга половина сезону видалася провальною. Карпати несподівано почали втрачати очки і відповідно опускатися в турнірній таблиці. Такий сценарій здивував футбольну спільноту, а в підсумку команда залишилась навіть поза зоною стикових матчів за право грати в УПЛ.

На своїй останній домашній прес-конференції Андрій Тлумак заявив наступне: "Карпати будуть в УПЛ. З Тлумаком або без Тлумака – це вирішувати керівництву. Але Карпати там будуть. Ми дуже швидко забуваємо історію. Три роки тому, коли ми розпочали роботу з клубом, у нас що було? Нічого не було – ні м'яча, ні фішки, ні манішки, ні автобуса, ні стадіону, ні бази. І жодного футболіста. І ми збудували за три роки структуру, збудували клуб.

Ми виконали величезну роботу, і мені прикро, що такий потік критики на мене вилився. І за що? За те, що я відновив Карпати? Ми за три роки вперше помилилися. Я беру відповідальність на себе, що ми не вийшли до УПЛ. Так сталося, що ми оступилися за крок до УПЛ. Але я думаю, що такої чорної критики не заслужив. Чому не вийшли? Минулого року провалили трансфери, зараз знову не вгадали з трансферами. Згоден, тут є моя вина".

Після завершення чемпіонату офіційної інформації щодо майбутнього Тлумака клуб так і не надав. Однак вирішив призначити Мирона Маркевича.

Шанс на порятунок

Іменитий український фахівець знову у грі. Та чи зможе він після такої тривалої паузи організувати справжнє диво – питання часу. Зважаючи на минулі досягнення, Маркевич – справжній рятівник українських команд, зокрема Карпат. Не просто так клуб не міг ніяк розійтися з тренером та неодноразово повертав його.

Перед 72-річним фахівцем стоїть головне завдання – вихід в УПЛ, тренер вже запевнив, що за рік готовий його виконати.

"Протягом 7 років я був в курсі всіх подій, дивився всі футболи, знаю футболістів. Правила футболу не змінили, не думаю, що система підготовки в когось сильно змінилася. У мене є свої погляди, я не збираюся їм зраджувати. Побачимо.

Рік на Першу лігу – це нормально? Чи в нашому чемпіонаті може бути все що завгодно? Ні-ні-ні. Звичайно, рік. Немає питань. Треба робити нову команду і виходити в УПЛ", – сказав Маркевич після приходу в Карпати.

Наставник вже розпочав чистку в команді та має намір підсилитися висококласними гравцями, що повинно гарантувати колективу успіх у новій кампанії. Адже досвід Маркевича + якісні гравці = позитивний результат. Це ми спостерігали протягом багатьох років.

Однак чи в змозі Мирон Богданович знову демонструвати дивовижний футбол, як у старі добрі, вже незабаром ми зможемо побачити на власні очі.

Рік змін, можливостей, історії та досвіду – легендарний Маркевич знову у львівських Карпатах. Історія продовжується.

"Випадково вцілив собі шилом в око": Маркевич мав талант до наук, грав на фортепіано, його кумиром був Лобановський