Українські боксери на Олімпійських іграх разом зі спортивними гімнастами здобули найбільшу кількість золотих нагород. Медалі найвищого ґатунку брали Володимир Кличко, двічі Василь Ломаченко, Олександр Усик і Олександр Хижняк.

Останній мав сумніви щодо продовження кар’єри в непрофесійному боксі. Питання залишалося відкритим ще на початку попереднього тижня. Врешті Олександр вирішив залишитися в аматорах і готуватися до Олімпіади в Лос-Анджелесі. Якщо йому вдасться перемогти на наступних Іграх, то він стане найуспішнішим українським боксером-любителем.

Як вдалося вмовити Хижняка не переходити в професіонали, які перспективи наші боксери мають на наступній Олімпіаді, хто замінить на посаді головного тренера Дмитра Сосновського і чи може повернутися в український бокс проросійський Продивус Спорт 24 розпитав у президента Федерації боксу України Олега Ільченка.

– Пане Олеже, як вам вдалося переконати Олександра Хижняка виступити ще на одній Олімпіаді?

– Олександр пристав на нашу пропозицію. Ми з ним вели розмови ще під час Ігор у Парижі, запропонували умови. Згодом питання вирішили й Хижняк, переконаний, зробив правильний вибір. Для нас і спортсменів він – локомотив, на нього рівняються, прагнуть повторити його шлях до олімпійських медалей.

– Які питання вирішували, аби боксер залишився в аматорах?

– Це – фінансування. Він прийняв наші пропозиції. Ми раді, що вони з батьком у нашому колективі. У нас гарні стосунки, а його приклад дасть поштовх для вдосконалення майстерності іншим хлопцям.

– Хижняк здобув медаль на другій поспіль Олімпіаді. Це – чудово, але взірцем для боксерів є 2012 рік, коли в Лондоні вони здобули п’ять медалей.

– Тоді була дуже потужна збірна: чотири чемпіони світу – Василь Ломаченко, Тарас Шелестюк, Євген Хитров, Олександр Усик, один срібний призер – Денис Берінчик, чемпіон світу серед студентів Олександр Гвоздик. Наразі ми працюємо над тим, щоб повторити той успіх. Потенціал є, і неабиякий. У команді – чемпіон світу Юрій Захарєєв. Багато сильних боксерів у віці 19-23 років. У березні відбудеться чемпіонат України, з перших і других номерів буде сформована збірна й розпочнеться підготовка до Лос-Анджелеса.

– Вже відомо, які вагові категорії будуть на Олімпіаді в США?

– Більш-менш зрозуміло буде десь в кінці березня. У Парижі було тринадцять – сім у чоловіків і шість у жінок. Зараз МОК виключив зі складу Міжнародну асоціацію боксу (IBA) і є невизначеність. Це створює певні незручності. На Олімпіаді в боксі можна брати участь з 19 років. У нас вистачає боксерів, але в кожній категорії є найкращі за рейтингами. У разі зміни вагових категорій на Іграх, комусь треба опускатися чи підніматися в іншу, а там свої лідери. Тому поки що ведемо боксерів по тих вимогах, що були в Парижі-2024. Єдине, що наразі сильно турбує, це місце надважковаговика. Потрібен потужний боєць. Подивимося, може хтось підросте.

– Золота медаль Хижняка прогнозувалася. Але ж на Іграх у Парижі було всього троє українських боксерів. Не замало?

– Це з якого боку дивитися. Олександр став єдиним з Європи, хто здобув перемогу. А від Казахстану, до слова, було десять боксерів, і у них одне срібло.

– З іншого боку, в Узбекистану одразу п’ять золотих нагород.

– Вони молодці, в них гарний менеджмент. І в Казахстані також. Боксери в них потужні. Є багато робочих моментів, які треба знати й працювати над ними. Це завдання керівництва федерації. Я три роки їздив чи не на всі чемпіонати, дивився, розмовляв, фіксував для себе. І знаю, як зробити так, щоб у нас було більше ліцензій.

Загалом перед Іграми у нас 3-4 ліцензії забрали через суддівство. У того ж Юри Захарєєва, Діми Замотаєва. У дівчат позабирали. Треба працювати. Наразі запросили нових фахівців із загальнофізичної, спортивно-виховної підготовки. Набираємо масажистів, дієтологів, реабілітологів. Тут є певні складнощі. Триває війна, і не всі можуть виїжджати з командою за кордон.

У нас новий головний тренер збірної – Михайло Мельник (Заслужений тренер України, перший наставник "Українських отаманів", за яких виступали Усик, Ломаченко, Гвоздик, Берінчик – прим. Спорт 24).

– Ви казали, що на наступній Олімпіаді боксери можуть здобути більше медалей.

– Це наші плани і бажання. Всі під Богом ходимо, для цього треба везіння, неупередженість з боку суддів. Боксери й тренери у нас сильні, мотивовані, отримують призові, перші номери на стипендіях. Важко, але збільшуємо фінансування.

По боксерах. Минулої весни на чемпіонаті Європи в Хорватії наші хлопці і дівчата здобули 22 медалі з 25 можливих, з яких вісім – золоті, і вибороли перше командне місце. Це найкращий результат в історії України в усіх вікових категоріях.

У жовтні минулого року на чемпіонаті Європи U-23 в Софії забрали 14 нагород, з яких вісім були золотими. Теж перше командне місце. На чемпіонаті Азії непогано виступили.

– Там і росіяни з білорусами могли бути.

– Ми не виступаємо там, де є представники країни-агресора. Це – принципова позиція. З азіатами домовилися, що можемо виступати в них, коли нам треба. Бо треба бойовий досвід. На останньому чемпіонаті ми стали третіми після Узбекистану і Казахстану.

У нас хороші успіхи в других номерів – вони замінюють перших, коли збігаються кілька змагань. Школярі показують високі результати. 2024 роком я задоволений. За статистикою – це один з найкращих сезонів за останні 12-15 років. Тренери й спортсмени дуже добре попрацювали.

– В яких країнах росіяни можуть виступати?

– У Європі їх запрошують Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія. Коли вони там, то ми не їдемо.

– Проясніть ситуацію з Володимиром Продивусом. Він у доволі близьких стосунках з президентом Міжнародної асоціації боксу, росіянином Умаром Кремльовим, і, як пишуть, хоче повернути собі місце президента в українській федерації боксу.

– Він не може заявляти права на федерацію, бо він програв справу. За мого попередника Кирила Шевченка він виграв першу інстанцію, але Верховний суд це рішення скасував. Законних підстав повернутися в Продивуса немає.

– За професійним боксом слідкуєте?

– Звичайно, там багато наших чемпіонів.

– Як ви їх охарактеризуєте?

– Вони – великі боксери. З Олександром Усиком ми не є друзями, перетиналися кілька разів, спілкувалися на Іграх у Парижі. Він дуже хороша людина, пише гарні вірші. Розумний, не зависає, вміє говорити. Дуже радий, що в нас є найсильніший боксер у світі.

Денис Берінчик, гадаю, захистить титул чемпіона WBO. У нього наразі зірковий час, він імпонує, як людина. (Поєдинок українця з претендентом Кейшоном Девісом відбудеться 14 лютого 2025 року в Нью-Йорку – прим. Спорт 24).

З Василем Ломаченком я особисто не знайомий. Зараз усе політизовано, війна, все гостро сприймається. Але він – топова постать в українському боксі, двічі олімпійський чемпіон. Він дуже багато зробив для боксерів. До цього я ставлюся з повагою. Його мовчазна, немовчазна позиція… Якщо він приїжджає, виїжджає з України, значить у наших спецслужб до нього питань немає.

Щодо віри, то це його особиста справа. Правильно це, неправильно, чому не перейшов до української православної церкви, коли російський патріархат благословляє на вбивство наших хлопців, – то його внутрішня ситуація. Може, він вірить цьому патріархату, але не підтримує того, що вони роблять. Складно тут судити, і я цього не робитиму. А як боксер він – один із найкращих в історії сучасної України.

Більше ексклюзивів Геннадія Чеховського

"У Ковтуна вклали сотні тисяч доларів": Гутцайт – про зміну громадянства, скандал і спортивний фронт

"Я ж не з космосу впав": легендарний Борзов – про спорт під час війни, Лобановського і дурість у справі з Ковтуном

"Сподіваємося, що Бех-Романчук повернеться": Ольга Саладуха – про зміну поколінь, реформи в легкій атлетиці й посилення санкцій