Росіяни йдуть свинею: Гутцайт – про повернення в спорт офіцерів РФ, як із цим боротися і чому гидко від Ковтуна
Спорт 24 розпитав у президента НОКу Вадима Гутцайта, як протидіяти поверненню до міжнародних змагань росіян і білорусів.
Росіян знову побільшало на спортивних майданчиках. Якщо раніше після дискваліфікацій через зловживання допінгом чи відсторонення після повномасштабного вторгнення в Україну вони волали, що буцімто проживуть і в ізоляції, то тепер нахабно пруть назад у світовий спорт. І деякі міжнародні федерації йдуть їм назустріч.
Такі випадки поки що поодинокі, проте під статусом "нейтрального" учасника змагань віднині можна зустріти й офіцерів російської армії. У фехтуванні, наприклад, на чемпіонаті світу в Тбілісі візьмуть участь майор збройних сил РФ Вєлікая і лейтенант Єгорян.
Як із цим боротися і які взагалі є методи впливу на прийняття рішень міжнародними спортивними федераціями, Спорт 24 розпитав у президента НОК Вадима Гутцайта.
– Вадиме Марковичу, останнім часом побільшало випадків, коли росіян і білорусів допускають до міжнародних змагань. Причому навіть тих, хто відкрито підтримує загарбницьку війну. Все йде до того, що процес набуде масового характеру.
– Про масовість я б не казав. Умови, за яких росіяни й білоруси могли брати участь у міжнародних турнірах, були визначені за певними критеріями. Під нейтральний прапор їх повернули ще до Олімпійських ігор у Парижі. Але ми настільки потужно попрацювали, що, ви бачили, "нейтральних" там було п’ятнадцять росіян і шістнадцять білорусів. У порівнянні з попередніми Іграми, де тільки росіян було 350, – це ні про що. При цьому у Франції вони виступали без свого прапора, без змоги вирізнятися за національними символами. Наразі нічого не змінилося. Лише у фехтуванні їх допустили до командних змагань, і то з порушеннями рекомендацій Міжнародного олімпійського комітету.
– Але ж з’явилася тенденція і може спрацювати правило: якщо одній спортивній федерації можна повернути усунутих за підтримку війни, то чому не можна іншій?
– Вони повністю поміняли тактику. Раніше там взагалі відмовились брати участь у змаганнях під нейтральним прапором, а тепер вирішили скористатися нейтральним статусом у всіх видах спорту, де це можливо. Ми бачимо, що такий розворот не завжди не веде в тупик. Незабаром Зимова Олімпіада в Мілані й Кортіна-д'Ампеццо, і вже відомо, що в хокеї, санному спорті, ймовірно, в біатлоні росіян не буде. Всі ці питання вирішує не Міжнародний олімпійський комітет, він тільки прописує критерії. А останнє слово за федераціями з видів спорту. Є приклади, де міжнародні структури зберегли сильних президентів, мають сильні виконкоми. За це їм велика подяка. Деякі федерації будуть допускати росіян і білорусів, але під нейтральним прапором.
– Є міжнародні федерації з видів спорту, якими керують росіяни. У тому ж фехтуванні структуру очолює Усманов, і за якими критеріями допустили його співвітчизників до чемпіонату світу в Тбілісі – досі ніхто не знає. Наша федерація не отримувала жодних документів і, ймовірно, їх і не отримає. Як із цим боротися?
– Національний олімпійський комітет дає всім вітчизняним федераціям приклад. Три наші членкині, Марія Булатова, Ольга Саладуха, Ольга Данько, потрапили в комісії європейських олімпійських комітетів. Це – крок уперед, необхідно, щоб наші люди працювали вже в європейських комісіях, щось вирішували і на щось впливали. І це приклад усім національним федераціям.
Я колись теж був і членом виконкому Європейської федерації фехтування, і членом виконкому Міжнародної федерації фехтування, керував комісією суддів. Потрібно, щоб у кожній нашій федерації був рух уперед. Українські представники мають входити в усі комісії, виконкоми своїх федерацій, тоді на ці процеси, які відбуваються, можна буде впливати. По-іншому роботи не буде. Бо росіяни наразі пруть у комісії, очолюють міжнародні федерації, стають віце-президентами.
– Вони, доводилося чути, й грошима можуть заохочувати.
– Мені складно відповісти на це запитання. Але вони працюють, і нам потрібно рухатися в напрямку міжнародних керівних органів, причому вже багато років. Я про це казав, коли був міністром молоді і спорту: ми маємо мати своїх представників і у виконкомах, і в комісіях, очолювати міжнародні федерації.
– У міжнародної спортивної спільноти є розуміння того, що, допускаючи до змагань спортсменів, які підтримують війну, вони йдуть всупереч олімпійським принципам?
– У деяких федераціях, звісно, є, в деяких немає. Світ неоднорідний. Ми й на прикладі політики бачимо, що зараз відбувається у ставленні до України. У спорті те ж саме. Десь розуміють, нас підтримують, десь не розуміють, нас не підтримують. Але потрібно всім працювати.
– Не можу не торкнутися питання зміни громадянства призером Олімпіади Іллею Ковтуном. Він на карантині, за Хорватію виступати ще не може. Чи існує варіант, що він повернеться в збірну України?
– Вони з тренерами вирішили змінити країну ще 2024-го, після Олімпійських ігор. Ми зустрічалися і пропонували і гроші, і нормальні умови для підготовки. Все марно. Вже з преси дізнався, що він отримав хорватський паспорт. Які тут можуть бути питання, якщо він сам не хоче бути українцем. І це під час війни, коли коли наші хлопці і дівчата гинуть й боронять країну, а хтось підняв спочатку прапор України, отримав всі гроші від України, всі звання від України, а потім вирішив, що він буде виступати за Хорватію.
Якщо він вважає, що Хорватія для нього більш цінна, ніж Україна, то, ну що я можу сказати, для мене це дуже гидко.
– А що відомо про Радомира Стельмаха, який, як і Ковтун, живе і тренується за кордоном, тільки в Німеччині?
– З ним також складно, те ж саме. Вони там вирішують, як залишитися в Німеччині. Питання об’ємне і стосується відносин у національній спортивній гімнастиці взагалі. Повернулася Стелла Захарова, і до неї є чимало питань. Треба об’єднувати, щоб спортсмени і тренери хотіли працювати, а не навпаки.
Більше ексклюзиву від Геннадія Чеховського