Усик пригадав дитинство – ледь не помер від важкої хвороби та вчився битися на ножах

"Я народився у Сімферополі та до шести років жив там. Потім ми переїхали з Криму на Чернігівщину, звідки походить моя мати. Я пішов там до школи й почав займатися футболом. Мої родичі мали коней, я ходив до них допомагати. У другому класі я дуже сильно занедужав. У мене була двостороння пневмонія – страшенна хвороба. Лікарка сказала моїй мамі, що я можу не вижити. 

Я хворів майже рік, майже увесь цей час я лежав у лікарні – два місяці там, два тижні вдома. І так протягом року. Бабуся водила мене до церкви, мені було цікаво: я дивився, слухав службу, мені запах ладану подобався, роздивлявся ікони. Я молився сам, моя сім'я не ходила до церкви. Але я саме там почав присідати, віджиматися, бігати. З цього й розпочався мій спортивний шлях.

У селі не надто було чим займатися, тільки футбол, от я й почав грати. Ще на конях скакав, плавав, загартовувався. У 2002 році ми повернулись до Криму. Там я вже пішов до професійної команди грати й займався до того моменту, як батько повів мене на бокс. Він завжди мотивував мене тренуватися та вчитися. Він вклав у мене ті пріоритети життєві – сім'я, спорт, навчання. До речі, він був військовим. Моїй мамі дуже не подобалось, коли він вчив мене битися з ножем, боротися. Моя мама кричала на нього, мовляв, Сашко, він виросте якимось бандитом. Він відповідав: "Ану йди в хату! Якщо він навчиться це робити, то не буде застосовувати проти когось. Можливо, йому треба буде використати це, щоб захистити когось", – сказав Усик в інтерв'ю The Overlap.