УКР РУС

Помер легендарний український олімпійський чемпіон з баскетболу

22 січня 2024 , 18:58 / Читать на русском

Український баскетболіст та олімпійський чемпіон Анатолій Поливода пішов з життя у 76 років.

Поливода – бронзовий призер Олімпійських ігор 1968 року в Мексиці у складі команди СРСР, а також чемпіон мюнхенської Олімпіади-1972. Звістку про смерть легенди повідомили на офіційному сайті Федерації баскетболу України.

"Я покурив після сніданку в туалеті": чемпіон у кросівках 54-го розміру, фаворит Кучми з НБА та інші легенди Будівельника

Анатолій Поливода народився 29 травня 1947 року в Єнакієво, там і почав займатись баскетболом. Кар'єру розпочав у донецькому Авангарді, а пізніше перейшов у київський Будівельник. Саме з цією командою досяг найкращих результатів у клубній кар'єрі: став чемпіоном СРСР, двічі вигравав "срібло", ще двічі був бронзовим призером.

В травні 1967 року Анатолій зі збірною СРСР перемогли на чемпіонаті світу в Уругваї. Поливода був визнаний найкращим гравцем турніру. У тому ж році український баскетболіст здобув перемогу на чемпіонаті Європи, яку повторив у 1969 та 1971 роках.

Вже у 1968 Поливода став бронзовим призером Олімпіади-1968 у Мехіко. А через 4 роки Поливода взяв "золото" Олімпіади в Мюнхені. 

Фактично на тих Олімпійських іграх 26-річний баскетболіст зіграв останній матч у кар'єрі – у півфіналі проти Куби. За два дні до фіналу проти США він пережив серйозний напад та спостерігав за грою з трибуни. Через декілька років лікарі встановили, що спортсмен страждає на вроджений синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (аномалія структури серця, при якій у людини є додаткова провідна система міокарда). Такий діагноз ставить під сумнів не лише спортивну кар'єру, а й нормальну життєдіяльність загалом.

Поливода спробував продовжити кар'єру – поїхав в Донецьк на матч чемпіонату України, але під час гри у нього знову стався приступ. 

Кар'єру спортсмен завершив у 26 років. Після цього здобув вищу освіту та понад десять років працював у Київському університеті ім. Тараса Шевченка на кафедрі фізичного виховання.

На операцію, яка лише частково полегшила його проблеми, Анатолій зважився лише у 1985-му році.