2002

Якщо ви раптом вирішите складати рейтинг найгірших років за перше 20-річчя відновленої української незалежності, то 2002-й, напевне, опиниться серед лідерів цього невтішного хіт-параду.

Улітку того року у Львові станеться Скнилівська трагедія – найбільша катастрофа в історії авіаційних шоу. 77 загиблих і близько 250 постраждалих.

Невдовзі після цього до великої політики дістанеться Віктор Янукович. Президент Леонід Кучма ні з того, ні з сього призначив майбутнього "проффесора" Прем’єр-міністром. Іноді складалося враження, що Кучма дав посаду Януковичу тільки для того, щоб кричати на нього під час нарад. Це було б смішно, якби ми не знали, до чого воно у підсумку призведе.

В український журналістиці з усе тієї ж руки Кучми та голови його адміністрації Віктора Медведчука з’явилося поняття "темники". Люди, які "рекомендували" редакціям великих медіа про що писати варто, а про що – ніт. Наприклад, у новинах ТСН ім'я головного опонента Леоніда Даниловича – Віктора Ющенка – узагалі не згадували 149 днів поспіль.

Постійні протести на Майдані в рамках акцій "Україна без Кучми", а згодом "Повстань, Україно" стали передвісниками того, що чекатиме на країну вже у 2004-му.

Донецький тріумф

У 2002-му Україна втратила свого найвідомішого футбольного тренера – Валерій Лобановський пішов з життя у віці 63 років. Під час матчу Динамо у Запоріжжі проти місцевого Металурга Метрові стало погано на тренерській лаві. Його забрала швидка, за тиждень він помер у лікарні від інсульту.

Динамо без Лобановського програло фініш чемпіонської гонки і вперше у власній історії чемпіоном України став донецький Шахтар. Командою керував італієць Невіо Скала. У той же рік "гірники" виграли і Кубок України, здолавши у фіналі Динамо – 3:2.

Цілком тріумфальним для донеччан цей рік зробив Руслан Пономарьов. Тоді ще 18-річний уродженець Горлівки сенсаційно стане чемпіоном світу із шахів, здолавши у фіналі іншого українця Василя Іванчука.

Без медалей

Олімпіада-2002 почала заробляти статус однієї з найскандальніших в історії ще задовго до свого старту.

Наприкінці 98-го кількох чиновників МОК звинуватили у тому, що вони брали хабарі від американців перед голосуванням за вибір місця проведення Ігор-2002. У результаті розслідування 10 членів МОК втратили посади, проте Олімпіаду з Солт-Лейк-Сіті, звісно, уже нікуди не переносили.

До штату Юта з’їхалися представники 77 країн світу. Вперше на зимові Олімпійські ігри завітали Гонконг, Камерун, Непал, Таджикистан і Таїланд.

Україну в Солт-Лейк-Сіті представляли 68 спортсменів – майже удвічі більше, ніж під час дебюту в Ліллехаммері-94. Дивідендів це, на жаль, не принесло. Вперше у своїй, тоді ще нетривалій олімпійській історії, синь-жовті покидали Ігри без нагород.

Традиційно, головні сподівання українці покладали на біатлон. Проте у США наші біатлоністи провалися без шансів. Найкращим результатом стало десяте місце у жіночій естафеті.

У інших видах українці були ближчими до медалей. Зокрема, вже тоді лідер збірної України лижниця Валентина Шевченко фінішувала п’ятою у класичній гонці на 30 кілометрів.

Та після повернення зі США лижники отримували на горіхи майже так само, як і біатлоністи: медалей не привезли – отже провалилися. Зимовим видам тоді суттєво врізали фінансування. Олена Зубрилова після Олімпіади-2002 переїде з України до Білорусі, а Валентина Шевченко заледве не перейде у … біатлон.

Вирішила спробувати, бо в лижних гонках намітився певний застій. Працювала на стрільбищі впродовж місяця. Гвинтівка бігала в різні боки, розбивала сусідні установки. Не виключаю, що будь я тоді трохи терплячішою, щось би вийшло. Однак тоді махнула рукою, подумала, що ліпше займатися тим, що виходить найліпше, – згадує Валентина.

Шевченко не помилилася. Згодом вона стане володаркою Малого кришталевого глобуса Кубка світу із лижних перегонів, завоює медаль чемпіонату світу і виступить загалом на 5 Олімпіадах.

Повертаючись у Солт-Лейк-Сіті, то ще одне п’яте місце приніс Україні Станіслав Кравчук у лижній акробатиці. Шостою фінішувала саночниця Лідія Лудан. Та, зважаючи на всі обставини, її результат цілком можна прирівняти до подіуму, згадує Лідія:

А що у нас є? Санну трасу ми маємо? Ні. Кременецька траса ідеальна хіба для початківців. Як вже казала, у мене ніколи не було хорошого старту, бракувало різкості. Де я могла попрацювати над цим елементом? Ми тренувалися на хокейних майданчиках. Відпрацьовували "пінгвіна" – це коли руками відштовхуєшся від льоду. На санній трасі нахил іде одразу після старту. Тобто, в рухах, які я відпрацьовувала раніше, майже немає сенсу – на професійних санних трасах все інакше. Потім збудували естакаду у Львові. Я на ній була, можливо, разів два. Естакаду збудували, але непрофесійну. "Тут я зіпсую навіть ту техніку, що вже маю", – сказала я.

До всього, вже після повернення додому Лідія дізналася, що виступала вагітною.

Про це я дізналася вже після того, як повернулася із Солт-Лейк-Сіті. Виявилося, що виступила на Олімпіаді вагітною своєю донькою. Перед Іграми я нічого незвичного не відчувала і не підозрювала. Згодом мене запитували: "А чи поїхали б ви, якби знали про вагітність?" – Так, поїхала б. Чотири роки працювала заради цього. Відмовилася б лише тоді, якби відчула дискомфорт. А так – почувалася прекрасно.

Хокейна мрія

Без медалей поверталися зі Солт-Лейк-Сіті і українські хокеїсти, та від цього їхній виступ не втрачає власної унікальності. Вперше і донині востаннє "синьо-жовтим" вдалося пробитися на олімпійський хокейний турнір.

Підопічні Анатолія Богданова продерлися крізь два раунди кваліфікації, а вже на самому турнірі до партнерів приєдналися гравці заокеанських ліг: Христич, Понікаровський, Федотенко і Варламов.

Утім, з них лише Олексій Понікаровський зміг відіграти усі матчі збірної на олімпійському турнірі, клуби НХЛ відпускали своїх гравців трохи пізніше, ніж розпочався турнір. Відтак, четверо найсильніших на ту мить українських хокеїстів не зіграли разом жодного поєдинку.

В першому ж матчі, проти білорусів, із заокеанських легіонерів на лід вийшов тільки Понікаровський. Українці через курйозну шайбу програли ту гру 0:1 і поразка стала ключовою. Згодом "синьо-жовті" здолали швейцарців 5:2 (у тому матчі зіграли Федотенко і Варламов) та французів 4:2 (шайбу закинув Христич). В підсумку наші хокеїсти набрали 4 бали – стільки ж, як і лідери групи білоруси. Проте та мінімальна перемога в очній зустрічі дозволила саме Білорусі вийти у наступний раунд.

Підопічні Богданова згодом без шансів програють матч за 9-те місце Латвії 2:9 і завершать Олімпійський турнір на 10-й сходинці. Здавалося б скромний, та все ж найбільший успіх українського хокею в історії. А, зважаючи на рівень розвитку у нас і цього виду спорту, – справжній подвиг.

Російські ігри

Найгучніші скандали Ігор розгорілися у лижах та фігурному катанні.

У змаганнях спортивних пар на тріумф претендували росіяни Бережна / Сіхарулідзе та канадці Сале / Пеллетьє. Після короткої програми невелика перевага була у російського дуету. Утім, у довільній програмі вони допустилися незначної помилки, натомість канадці відпрацювали бездоганно. Та судді чомусь і цього разу поставили росіянам вищі оцінки.

Масштаб скандалу, який розгорівся, легко оцінити за його результатами. Втрутилися представники МОК, які натиснули на міжнародний союз ковзанярів і змусили прийняти безпрецедентне рішення: канадській парі видали другий комплект золотих нагород.

Вперше в історії організували повторну церемонію нагородження, де обидва дуети підійнялися на найвищу сходинку п’єдесталу. Цей скандал став приводом переглянути систему підрахунку балів у фігурному катанні.

У лижах все було куди прозаїчніше. Іспанець Йохан Мюллег та росіянки Лариса Лазутіна і Ольга Данілова втратили свої медалі через виявлений у них допінг. Що ж, підходи деяких країн до спорту не змінюються уже десятиліттями.