У листопаді 1998-го Залізний Майк перебував в особливо хріновому настрої.
За могутніми плечами – понад десять років на профі-рингу. На 45 перемог припали три поразки. І якщо сенсаційне фіаско проти Джеймса Дугласа залишилося у далекому 1990-му, то ось дві невдачі з Евандером Холіфілдом були ще свіжими і виводили Тайсона із рівноваги щоразу, коли заходила про це мова.
Бій-реванш у червні 1997-го взагалі приніс Майку цілий букет проблем. Зустрівши організований опір беззаперечно висококласного атлета, а також його агресивні маневри головою, нижчий на 11 сантиметрів Тайсон при першій нагоді дотягнувся до вражого вуха і соковито вкусив. Невеликий шматок плоті залишився в його щелепах. Поєдинок завершився для хулігана технічною поразкою після трьох раундів і штрафом у три мільйони доларів. Проте найгірше для Майка полягало в тому, що Атлетична комісія штату Невада позбавила його боксерської ліцензії. Простіше кажучи – дискваліфікувала.
Тайсону було вже за 30. Він встиг побувати у двох шлюбах і зачати чотирьох дітей. Відсидів три роки за згвалтування "Чорної міс штату Род-Айленд" і судився зі своїм колишнім промоутером Доном Кінгом на 100 мільйонів доларів за моральні збитки (отримав лише 14). Багато років гасив депресію алкоголем та наркотиками. Лікувався від венеричних болячок. Ганебна дискваліфікація взагалі зірвала його з котушок. У 1998-му Майк знову постав перед обличчям закону, віддубасивши якихось роззяв, які мали нещастя зіткнутися з його автомобілем. Цього разу отримав 3,5 місяці тюремного режиму.
І ось в такому настрої, з двома судимостями, підвислою кар’єрою та рештками вуха Холіфілда між зубами, Тайсон прийшов на інтерв’ю до Марка Крама, журналіста всесвітньо популярного журналу PlayBoy. Залізний Майк дихав полум’ям і, як завжди, випромінював загрозу, проте інтерв’юер виявився не з лякливих.
– Багато хто вважає, що ти втратив свою корону, особливо після історії з Холіфілдом. Що можеш на це відповісти?
– Чи не пішов би ти нах*й?
– Зрозуміло, що ти розчарований. Напевно, дуже важко впасти так низько: тюрма, відсторонення від участі в змаганнях – після титулу чемпіона.
– Я не сприймаю себе як зірку чи як ікону і не прагну напустити якомога більше туману в очі. Усе стається саме собою.
– У тюрмі було гірше, ніж ти собі уявляв?
– До всього можна звикнути. Зрозуміло, я не міг дочекатися того дня, коли опинюся вдома, і був щасливий, коли минав черговий день, який відділяв мене від повернення в рідні пенати.
– Чи траплялися сутички з іншими в’язнями?
– Найсильніших завжди випробовують на міцність. Спочатку починаються всілякі шпильки, погані жартики – для того, щоб перевірити, наскільки далеко можна зайти. Доводилось одразу демонструвати, з ким вони мають справу.
– Ти був свідком сексуальних домагань?
– Та постійно. Але я ніколи не втручався. Це не моя справа. Якби спробували зробити з мене "півня", думаєш, хтось би втрутився? Моїм завданням було спокійно відсидіти свій термін.
– Повернімося у той вечір, коли ти вкусив Холіфілда. Навіщо?
– Це був другий бій із Холіфілдом. Я був злим, як ніколи, і повівся, як недосвідчений солдат. Я просто не задумувався над тим, що в той момент робив.
– Напевно, у бою з ним згадалась попередня поразка…
– У першому і другому раундах я зазнав поразки, тому що він брикався. На мить я навіть втратив свідомість. І тут щось всередині у мене клацнуло. Я побачив, що він дивиться мені прямо в очі, і сказав собі: "От виродок!" Джордж Форман попереджав, що Холіфілд – найбрудніший боєць, якого він коли-небудь знав. Я не знаю, що відбулося у нашому першому бою. Я навіть не відчував ударів. Ти можеш їх не бачити, але можеш їх чути; я ж їх не відчував. Моє тіло задерев’яніло. Мене били, а я цього не відчував і не міг нічого вдіяти. А він навмисне буцав мене своєю головою.
– Багатьом при думці про тебе одразу згадується історія зі судовим процесом щодо згвалтування Дезіре Вашингтон. Яка твоя версія того, що сталося?
– Вона заходить до мене в кімнату і скидає труси, готова на все. Я облизую її з ніг до голови, а потім ти смієш звинувачувати мене у згвалтуванні? Я що, принизив її тим, що лизав її дупу? Насправді мені начхати, віриш ти в це чи ні. Давай прикинемо з точки зору здорового глузду. Так, звичайно, тепер я мерзотник. Я вже звик до цього ярлика. Але факт, що я начебто згвалтував когось, та ще й у збочений спосіб, – це, звісно, повний абсурд і безсоромна брехня.
– У тебе високий голос. У школі знущались над тобою?
– Справжній чоловік повинен бути жорстким. Якщо хтось тебе кривдить, потрібно битися. Такий закон вулиці. Так, деякі наді мною сміялись. І отримували сповна. А якщо їх сильно побити, вони змінюють тактику: беруть ножі, пістолети… Мене гасили палицями, битами, пляшками прямо по обличчі. У всіх нас спрацьовують тваринні інстинкти, коли мова йде про виживання.
…У ніч з 15 на 16 листопада 58-річний Тайсон згадає усе – молодість, агресію, закон вулиці. У ньому прокинуться тваринні інстинкти. Тільки за таких умов легенда боксу, останній офіційний поєдинок якого відбувся майже 20 років тому, зможе протриматися проти вдвічі молодшого шоумена Джейка Пола – нахабного бика, сповненого сил. "Проблемне дитя" переважає Майка, у зрості, розмаху рух, і, логічно припустити, у витривалості. Світ затамував подих в очікуванні особливого видовища.
Більше про бій Тайсон – Пол на Спорт 24
Майк Тайсон – Пол: прогноз на бій легенди з блогером
Майк Тайсон – Пол: де дивитися боксерський поєдинок
Джейк Пол: від зірки Disney до улюбленця Майка Тайсона, або Куди котиться бокс
