"Успіх – у швидкості": легендарний Христич – про серію збірної України з 10 перемог і найвищий дивізіон
Головний тренер збірної України з хокею у розмові з Геннадієм Чеховським підбив підсумки гри команди на трьох турнірах.
В українському хокеї цього року нарешті відбувся тектонічний зсув. Збірна України вперше з 2017 року повернулася до другого за ліком дивізіону чемпіонату світу й наступної весни спробує позмагатися за путівку до найсильнішої ліги. В олімпійському відборі наша команда вдало пройшла перший етап, де зуміла здолати конкурентів з Польщі, яким поступалися 11 років, і зіграла на фінальній стадії кваліфікації.
У Ризі, де вирішувалася доля єдиної путівки до Ігор у Мілані, українцям протистояли представники найсильнішого Дивізіону А чемпіонату світу – Латвія, Франція і Словенія. Збірна України поступилася суперникам, зате дізналася, на якому рівні перебуває і до чого треба прагнути.
Телефонний дзвінок Спорт 24 застав головного тренера національної команди, найвидатнішого українського хокеїста, учасника двох Матчів зірок НХЛ Дмитра Христича за кордоном.
– Дмитре Анатолійовичу, для хокейної збірної України змагальний рік завершився. І хоча на Олімпіаду потрапити не вдалося, позитивних емоцій національна команда принесла дуже багато. А яку ви дасте оцінку виступам збірної?
– Сезон вийшов справді непоганий, позитивний. Поставлені завдання, зокрема вихід до Дивізіону 1А чемпіонату світу, ми виконали. Команда багато забивала, мало пропускала, що, в підсумку, дало хороший результат.
– Можете порівняти, яку команду ви отримали в листопаді минулого року й до якої прийшли наприкінці серпня?
– Сама по собі команда мало в чому змінилася. Іншим стало ставлення до вирішення поставлених завдань. Гравці приїжджають з клубів більш підготовленими, сконцентрованими. Розуміють, що для досягнення результатів зі збірною потрібно всю свою майстерність підлаштувати під командну гру. Самотужки матчі не виграють, успіх приносять тільки добре злагоджені колективні дії. Причому, якщо ми хочемо не стояти на місці, а йти вперед, ці дії мають виконуватися швидше й швидше.
– Помітно, що в збірній стало менше ветеранів. Даєте дорогу молодим?
– На наступному зборі, гадаю, молоді буде ще більше. Є в нас честолюбні вправні хокеїсти, вони отримають шанс. Вони швидші за гравців, яким за 30.
– Такий ризик себе виправдовує?
– Ми ж не ламаємо так, аби рахувалося. Залучався до національної команди Олег Благий, Дмитро Німенко був в обоймі. Якщо їхня кваліфікація дозволяє конкурувати на більш високому рівні, то ніхто від досвідчених хокеїстів відмовлятися не буде. Тим більше, вони є прикладом для молоді, яка може зменшити для себе вимоги влітку, коли в хокей не грають, а в тонусі себе треба тримати завжди. Я кажу про загальне направлення: збірна України прагне грати в більш швидкісний хокей.
– Коли відчули, що ці хокеїсти здатні вирішувати поставлені завдання?
– Хокеїсти зрозуміли, що від них вимагають. Спочатку був турнір в Угорщині, де ми провели три непогані матчі: перемогли господарів і мінімально поступилися Словенії та Італії. Тоді, мабуть, і з’явилася впевненість у гравців. Вони в себе повірили, і з цим настроєм поїхали на кваліфікаційний турнір до Олімпіади.
– В українському футболі в іграх зі сильнішими суперниками прийнято підбирати гравців під захисну тактику, розраховуючи на контргру. У хокеї так само?
– Якщо суперники більш високого класу, ніж ми, то, звичайно, вибирається відповідна тактична схема. Доводиться більше часу проводити в захисті, але й про атаку не можна забувати. Тут нічого нового.
– Ми 11 років не могли обіграти Польщу. Що ви змінили, щоб перемогти їх у ключовій грі на відбірному олімпійському турнірі?
– На той момент вони отримали право виступати у вищому дивізіоні чемпіонату світу. Вони були вищі за класом, що й доводили кілька разів протягом матчу. Збірна Польщі, якщо пам’ятаєте, двічі вела в рахунку. Але наші хокеїсти змогли зрівняти рахунок й перемогти в серії булітів. Певну роль, думаю, зіграла хороша налаштованість команди на матч. Нічого надзвичайного не було. Провели хорошу гру. Могли й поступитися.
– Перед першою олімпійською кваліфікацією ви здолали Південну Корею лише в овертаймі. А за два дні розбили її – 4:0. Що змінилися за два дні?
– У гравців з’явилася впевненість у собі. Як Польща, так і Південна Корея в рейтингу ІІХФ стоять вище за нас (Польща – 21 місце, Корея – 22, Україна – 27, – Спорт 24). Азійські збірні грають у дуже швидкий хокей. Виходячи з цього, побудували свою гру. Намагалися побудувати її через надійність в обороні. Звичайно, не прямолінійно, а зі своїми родзинками.
– Потім був чемпіонат світу, де переможець отримував право на перехід в Дивізіон 1А. Тут так само: в лютому обігруємо Естонію – 5:3, а вже в квітні – 8:0. Прогрес прослідковується.
– То все цифри. Я виходжу з того, як розвивалася гра. У рейтингу наші збірні поруч, тож про велику нашу перевагу я б не казав. Пощастило, що на другій хвилині другого періоду ми закинули другу й третю шайби, потім іще одну. До цього моменту вони діяли на рівних, не боялися нас. Взагалі не скажу, що десь були легкі матчі. З Іспанією після двох періодів була нічия, з Литвою забивали на гол більше за суперників.
– Нехай так, але статистика свідчить, що збірна України провела серію з десяти перемог поспіль, причому тільки два матчі з цього списку мали товариський характер. Чи не зіграла ця серія з нами злий жарт перед останнім відбором на Олімпіаду?
– Ви кажете про довгу переможну серію, а я, повірте, про неї навіть не знав. Звичайно, ми розуміли силу суперників. Хокеїсти викладалися повністю, боролися, як могли. На 60 хвилин матчу нас не вистачало. Але робимо висновки, адже побачили, де ми перебуваємо і що треба робити, щоб на рівні грати з такими командами.
– Чим ви найбільше незадоволені в іграх на турнірі у Ризі?
– Грою в захисті. Якщо на чемпіонаті світу ми пропустили лише дві шайби в п’яти матчах, то в Латвії значно більше. Будемо дивитися за кандидатами в збірну протягом сезону. Чемпіонати тільки починаються, в Україні також незабаром команди вийдуть на лід. Можливо, запросимо не поодинці, а трійку з клубу. Наступний збір у нас запланований на грудень.
– Навесні наступного року збірна України побореться за путівку в Дивізіон 1А з командами Італії, Румунії, Японії, Польщі й Великої Британії. Рівень суперників приблизно рівний – усі в рейтингу перебувають в межах з 17 по 27 місце. Зможемо, на ваш погляд, скласти їм конкуренцію?
– Давайте не квапитися. Звичайно, було б дуже добре, якби ми вибороли путівку в найвищий дивізіон. Але буде непогано, якщо нам вдасться закріпитися в Дивізіоні 1А. Це все поки що мрії. У будь-якому випадку, плани на весну наступного року будувати ще рано. Подивимося ближче до чемпіонату світу.
Більше ексклюзивів від Геннадія Чеховського