Історія серії ігор FIFA: як кілька пікселів стали футбольним феноменом
Андрій Фісунов розглядає шлях розробки, розвитку та тріумфу найвідомішого спортивного симулятора у світі.
У футбол, без перебільшення, грають всі та всюди, тож не дивно, що найпопулярніший вид спорту мав отримати свою якісну відеоігрову адаптацію. FIFA не була першою – ще в далекому 1976 році на консоль Binatone TV Master MK IV вийшла перша оцифрована версія футболу, а вже через чотири роки – перша ліцензована футбольна гра під назвою Championship Soccer, що згодом була перейменована на Pelé's Soccer (див. зображення).
Виглядали ці футбольні симулятори навіть на свій час застаріло, що вже казати про те, як вони граються сьогодні. Окрім цього, ігри відрізнялися від сучасних перспективою відеоігрової камери, що перебувала над стадіоном, а не видавала себе за тепер класичну телевізійну трансляцію.
Оригінальна трилогія
Наша ж історія бере свій початок у 1993 році, коли видавець та розробник ігор EA розглядав створення власного футбольного симулятора. Тут мало вірили в успіх такої відеогри, бо на той момент питомо американська компанія вважала набагато перспективнішим рідний їм американський футбол. Думки такі не взялись нізвідки – компанія Electronic Arts вже створила сім фінансово успішних номерних частин John Madden Football, що скоро перейменують на більш відомий нам Madden NFL.
Прикрий факт, та колишній тренер з американського футболу і телеведучий Джон Медден, на честь якого назвали гру, є зображеним на обкладинці Madden NFL 23 через його смерть в грудні 2021 року.
Почалось все з того, що старший виконавчий продюсер EA Марк Льюїс таки наполіг створити гру про класичний футбол. Карти склались дуже вдало – цей чоловік також був відповідальним за створення європейського офісу компанії, і де б ви думали? У Лондоні! Чолов'яга наполягав, що справжній футбольний симулятор має створюватись на батьківщині цього виду спорту. Робота закипіла, коли Льюїс заручився допомогою двох програмістів-фрілансерів із передмістя Ліверпуля – Джулса Берта та Джона Лоу. Хлопці витратили 12 тижнів, щоб створити прототип майбутньої гри. Вже скоро ця робота настільки вразить вище керівництво компанії, що його передадуть більш досвідченій філії EA в Канаді. Тим часом Марк Льюїс постійно наглядатиме за процесом розробки, до кінця вважаючи, що канадський офіс нічого не розуміє у футболі. Та не варто думати, що у Ванкувері били байдики – вже за кілька місяців до релізу команда розробників щоденно працюватиме по 16 годин на день.
Роботу над першою частиною серії під назвою FIFA International Soccer проробили грандіозну – було введено інноваційну відеоігрову камеру, що імітувала телевізійну трансляцію, а футболісти відрізнялися за своїми характеристиками: швидкістю, силою удару та витривалістю. Кожен гравець в меню міг налаштувати тривалість таймів й тактику команди. Що вже казати про надзвичайно вдалий вибір назви гри – завдяки використанню ліцензії FIFA, симулятор в майбутньому отримав офіційний доступ до команд, гравців, комплектів форм, стадіонів та інших елементів, пов'язаних із реальним світом футболу.
FIFA могла мати зовсім іншу назву – TEAM USA SOCCER. На щастя, віце-президент з Європейського маркетингу Том Стоун зміг домовитися з Міжнародною федерацією футболу щодо цих чотирьох літер. Договір підписали надзвичайно швидко, ще й поставили низький відсоток роялті. Достеменно невідомо, скільки EA заплатила Міжнародній федерації футболу, але тоді керівництво FIFA навіть не до кінця розуміло, що вони зробили. Подумаєш, дозволили назвати гру саме так. Через 29 років федерація вимагатиме 1 млрд доларів за використання цих чотирьох літер.
Мінусів теж назбиралося – у першій грі серії не було жодного реального клубу чи футболіста. Через юридичні труднощі всі гравці були повністю вигаданими, грати ж доводилось лише за національні збірні. Жодною 3D-графікою теж не пахло – все було піксельним, хоч зараз це й додає особливого шарму. Приємно, що серед національних збірних в грі була Україна.
Колосальний успіх не забарився. Вже через чотири тижні від релізу гра продалась тиражем 500 тисяч копій лише у Великій Британії, набувши звання п'ятої найбільш продаваної гри 1993 року. Нюанс лише в тому, що реліз відбувся 15 грудня... Згодом симулятор можна було зіграти на близько десяти різноманітних ігрових платформах, що лише закріпило успіх.
Продовження побачило світ вже скоро. Наступна частина серії під назвою FIFA 95 запропонувала незначні зміни в геймплеї та графіці. Головним же нововведенням стала поява клубних команд восьми національних ліг: бразильської, німецької Бундесліги, італійської Серії А, іспанської Ла Ліги, англійської Прем’єр-ліги, французької Ліги 1, нідерландської Ередивізі та США. Футболісти досі були ноунеймами, але з індивідуальними характеристиками, що базувались на прототипах реальних людей.
Гра побачила світ під слоганом "Найкращий футбол, який можна отримати на ігровій консолі". Гучна заява, враховуючи, що перша частина Pro Evolution Soccer, більш відомої як PES, побачить світ лише у 2001 році та наробить дуже багато проблем серії FIFA майже на десятиліття. Та насправді конкуренція між цими двома серіями ігор почалася дещо раніше. Японська студія Konami ще в 1995 році випустить свою International Superstar Soccer, більш відому під назвою ISS – пряму попередницю PES. Попри гірше керування та графіку, недосконале звукове оформлення та таку ж відсутність відомих клубів, гра стала популярною в Японії та світі. Успіх змотивував Konami продовжувати працювати над футбольним симулятором. З роками PES стане альтернативою FIFA, пропонуючи більш реалістичний, виважений та тактичний футбол, поки FIFA надаватиме перевагу яскравості, аркадності та видовищності.
FIFA 96 нарешті презентувала справжніх футболістів, наділивши їх характеристиками, максимально наближеними до реальних. Окрім того, це перша частина в серії, що має в собі 3D-елементи – все це завдяки технології під назвою "Віртуальний стадіон". Звісно, до фотореалістичності було далеко, але прогрес помітний неозброєним оком. Додали ще три нові національні ліги: шотландський Прем'єршип, шведський Аллсвенскан і малазійську Суперлігу. Попри все, перші три "фіфи" гралися дуже подібно, тож потрібно було рухатись далі.
Нове покоління футбольних симуляторів
Наступна частина серії ігор почала набирати обрисів тієї "фіфи", що ми любимо та граємо зараз. FIFA 97 була ковтком свіжого повітря – повноцінна 3D-графіка, поява коментаторів матчів, справжніх мастодонтів своєї справи, хоч і мало відомих для української аудиторії. Свої голоси для озвучки подарував Джон Мотсон у партнерстві з Енді Греєм, а Дес Лайнем представляв матчі. На цьому нововведення не закінчувались, додали новий режим гри – міні-футбол в приміщенні 6х6. М'яч у цьому режимі відстрибував від стін та кутів, відповідно, аутів та кутових там не було. А щоб закріпити ефект новизни, використали відому багатьом технологію захоплення рухів Motion capture, від чого рухи футболістів стали ще більш реалістичними та плавними.
Допрацювати концепцію вирішили в продовженні FIFA: Road to World Cup 98. Окрім коментаторів з'явилась фішка, знайома кожному фанату серії – ліцензований саундтрек. Піснею, що грала в інтро, стала Song 2 від Blur.
Це буде не останній раз, коли у "фіфі" з'являтиметься Девід Альберн, фронтмен гурту Blur та Gorillaz. Сингл "19-2000" знайомий кожному, хто хоч один раз вмикав FIFA 2002.
Новий контент на тому не закінчувався. Свіжий режим Road to World Cup надавав змогу взяти участь у чемпіонаті світу за будь-яку збірну, доступну в грі. Реалізували параметри налаштування команди та гравця, додали шістнадцять нових стадіонів. Загалом у грі було 173 національні збірні та 189 клубів з найбільших європейських ліг. А для вишеньки на торті вперше додали можливість обрати складність гри – арбітр міг заплющувати очі на все, або ж не припиняти показувати "гірчичники" за найменше порушення. Це остання FIFA, що була випущена на 16-розрядних консолях, на яких виникла ця серія.
На той момент PES програв битву, та не все протистояння. Чемпіонат світу з футболу 1998-го у Франції вже надто сильно підігрів інтерес до гри.
Наступні дві номерні частини під назвою FIFA 99 та FIFA 2000 сильно базувались на напрацюваннях своєї попередниці. Попри це, без нововведень не обійшлось: додали чемпіонати Бельгії та Португалії, покращили сам ігровий процес та анімації, підтягнули міміку футболістів.
У версії 99-го додали режим "Європейської СуперЛіги", що складався з 20 найкращих європейських команд, які грали між собою чемпіонат. Вперше додали так званий блок "Інший світ", куди потрапили команди, які не увійшли до жодної з ліг.
А от FIFA 2000 могла похвалитись появою перших ретрокоманд – Реалом зразка 1950-го та збірною Бразилії зразка 1970-го. Додали також MLS, що замінила вигадану американську лігу. Гру критикували через мультяшний візуальний стиль.
До речі, обкладинки коробок з дисками ігор відрізнялись від регіону, де ті продавались. Лише до FIFA 2000 було 15 різних варіацій обкладинок.
На цьому все й дякуємо за увагу. У продовженні поговоримо про те, як у "фіфі" з'явився мультиплеєр, як футбол перетворився на казино й чим закінчилось протистояння з PES. Не забудемо також про ентузіастів, що додавали нашу рідненьку УПЛ до FIFA. Залишайтеся з нами!
Андрій Фісунов, Спорт 24
Monte: команда, яка переписує історію українського кіберспорту, конфліктує з NAVI, підтримує Динамо