Френсіс Нганну: від африканських злиднів і бомжування в Парижі до вершини UFC та бою з Ф’юрі

"Майк Тайсон став наймолодшим чемпіоном світу в надважкій вазі, коли йому було 18 чи 19. Я знав, що не можу повторити його досягнення. Але я вірив, що можу зробити щось велике. Ви не досягнете бажаного, якщо не спробуєте. Я змусив себе приділити трохи часу своїй мрії. Сказав: "Можливо, я помиляюся, проте я таки спробую", – Френсіс Нганну.

Одній з найбільших зірок ММА сучасності випало нещастя народитись у злиденному камерунському селі Батьє. Сьогодні середньостатистичний камерунець виживає менш ніж на півтори тисячі доларів на рік. Сім’я Нганну не могла похвалитись навіть цим мізером.

Коли хлопцю виповнилося 6 років, з дому пішов батько, за яким тягнулася кримінальна слава вуличного бійця. Відтоді Френсіс разом із матір’ю, трьома братами та сестрою поневірявся між родичами. І навіть у їхньому колі був чужинцем, часто вислуховуючи знущання. Тогочасний Камерун не міг запропонувати дітям хоча б безоплатних шкіл. У сім’ї Нганну не було можливості не те щоб оплачувати навчання, ба навіть купити зайвий олівець чи зошит.

"На долю дітей у Камеруні випадає чимало проблем, – зізнавався Нганну. – Вони гадають, що їхнє майбутнє втрачено ще до народження. Їм заборонено мріяти про краще життя, мати амбіції. Зрештою, вони погоджуються стати заручниками долі".

Вже з 10 років хлопець почав працювати на піщаному кар’єрі – годинами вантажив пісок для будівництва у кузови вантажівок. Дітей там ніхто не шкодував. Навпаки, їм частенько перепадала найважча робота, як от видовбувати мокрий пісок під дощем, чи копати на самому дні крутого кар’єру, куди з висоти осипалася земля.

Нганну на піщаному кар'єрі

Чи не єдиною радістю голодранця були бої Майка Тайсона, які він дивився по телевізору. Хлопчина і собі мріяв колись стати боксером, ні – чемпіоном, і витягти з прірви стражденну матір з братами і сестрою. Та у його рідному селищі не було ані боксерського залу, ані якогось вихідця, що колись ставав професійним спортсменом.

Найкраще, що дісталося Френсісу від батька – це величезний зріст, надприродний розмах рук, сила і розміри. Ще юнаком отримував пропозиції приєднатися до місцевих банд, й ніхто у селі не сумнівався, що він повторить безславний шлях татка. Втім Нганну вирішив використати подарунок природи в законний спосіб.

У 22 роки він переїхав до камерунської економічної столиці, міста Дуала, де влаштувався вантажником. Нарешті ситий хлопець обживається на новому місці, проте згодом повертається до мрії – продає скромне майно й купує собі боксерські рукавиці та іншу амуніцію, аби вперше піти до боксерського залу.

Молодий Нганну в Камеруні

За кілька років Френсіс дізнався, що хворий на гепатит B. Грошей на лікування не було, він повертається у рідне село та намагається заробляти там на розведенні свиней. Про бокс можна було забути. Але мрія наздоганяє хлопця й там. Він вирішує рухатися далі, у Європу. Незаконним мігрантом.

"Люди казали мені: "Ти говориш про Європу, ніби це рай. Але це не так". Я відповідав: "Мені не потрібні небеса, щоб створити власний Едем. Я боротимусь за нього, і зроблю все, щоб отримати те, про що мрію", – Нганну.

Конкістадори сьогодення

Шлях камерунського біженця до омріяної Європи не назвеш безтурботним. Перебратись до сусідньої Нігерії не так важко, як і звідти до Нігеру – а вже там камерунцям необхідна віза. У біженців її зазвичай немає, тому можуть виникнути проблеми з поліцією. Звичайно, можна відкупитись. Але, по-перше, гроші ще знадобляться. По-друге, доблесним стражам закону не надто потрібен дозвіл, аби вилучити увесь твій гаманець. Тож краще взагалі не натрапляти на них.

Далі потрібно знайти людину, яка може перевезти тебе і ще групу таких же відчайдухів через Сахару до Алжиру. Пустеля диктує свої правила жорстокої гри: спіймають – відправлять за ґрати, зламається машина – помреш. Дорога, або ж африканський варіант російської рулетки, займає 24 години. У Алжирі можна купити підроблені документи й перебратись до Марокко, де ніхто не чекає біженців з обіймами.

Нганну в батьківському домі

Френсіс пройшов усі ці етапи та дістався королівства зі столицею в Рабаті. Марокко "гостинно" прийняло його в таборі для біженців, який мав би стримувати потік таких самих, як і він. Від цілі Нганну відділяла стіна колючого дроту з камерами та датчиками. Лише сьома спроба подолати бар’єр виявилась вдалою. Це сталося взимку. Дочекатись теплої пори камерунець вирішив у марокканському лісі.

У квітні Френсіс і такі ж біженці човном пішли на Іспанію. На півшляху африканські конкістадори зв’язались з "Червоним хрестом", ще перед цим завбачливо позбулись документів, бо власників паспортів могли повернути на батьківщину. У Іспанії він ще кілька місяців відсидів у ізоляторі через нелегальний перетин кордону. Та все йшло за планом, після виходу на свободу Нганну міг безперешкодно блукати Шенгенською зоною. Увесь процес розтягнувся на рік часу.

Вулиці Парижа

Наш біженець знав лише французьку, тож навіть не замислювався, де йому осісти. У свій перший день в Парижі Френсіс зробив три речі: дізнався де поїсти, де поспати, а потім пішов шукати боксерський зал. План був простий: він мандрував вулицями столиці та питав у перехожих, чи не знають вони, де у цьому районі є спортклуб.

Коли знаходив пристойний на свою думку зал, напролом заходив туди і звертався до тренера з боксу: "Я щойно сюди переїхав. Я бездомний, у мене немає грошей, але я тут не для того, щоб жебракувати. Мені потрібне місце для тренувань, тому що я збираюся стати чемпіоном світу".

Очевидно, з більшості людей у такому випадку голосно посміялися б. Проте майже 2-метровий і 100-кілограмовий камерунець мав аж надто переконливий вигляд й таки знайшов собі тренера. Той дав йому 50 євро на рюкзак, футболку, шорти й рушник, аби Нганну не тренувався у тому ж, в чому й поневірявся вулицями.

Як на камерунського дивака Френсіс боксував дуже навіть непогано, чим вразив наставника та інших людей у залі. Ті сердечно порадили вбогому спробувати заробити грошей у напівлегальних на той час змішаних єдиноборствах. Бокс – це закритий світ, куди без впливових промоутерів чи тренерів краще не пхати носа. У майбутнього чемпіона UFC було лише одне питання: "А що таке ММА?"

"Вони пояснили мені, що таке ММА, а я лишень розсміявся, – пригадував Нганну. – Що це? Я не збираюся боротися і займатись цим лайном. Це було дуже дивно для мене і дуже незвично. Я сказав, що не робитиму цього".

Знайомство з Фернандо Лопесом та вишкіл MMA Factory

У Френсіса не було ані друзів у Парижі, ані грошей, ані притулку. Він у прямому сенсі жив на вулиці, ночував на автопарковці. Пізніше знайшов роботу вишибалою в нічному клубі, допомагав у притулку для безхатьків. Зрештою, він опинився у залі MMA Factory, який створив Фернанд Лопес – також камерунець.

На відміну від нашого героя, Лопес народився не у злиднях. Його мати була вчителем середньої школи, а батько викладав у коледжі. Вони очікували, що Фернанд також стане освітянином, та хлопець не на жарт захопився спортом. У юності він займався єдиноборствами та регбі.

До Франції Лопес емігрував цілком легально, хоча й не без нюансів. Перед втечею з батьківщини він ув’язався в масову бійку з бандою, яка дійшла до різанини. Перепало найбільше саме Фернанду – він дістав ножове поранення, перелом шиї й інші травми. Відео різанини просочилось на телебачення разом зі спотвореними свідками очевидців. ЗМІ помилково поховали перспективного борця і регбіста.

Нганну з Лопесом

У своєму залі наставник зібрав найкращих бійців, тренерів і персонал. Кожен з них утворював великий механізм й приносив користь іншим за прикладом спортивного університету, де колись навчався Лопес. І це в країні, де тоді офіційно забороняли ММА і водночас викладали змішані єдиноборства елітним загонам спецпідрозділів, а легалізують лише у 2020-му.

Двоє камерунців знайшлися у Парижі. Здавалося, що вони створені один для одного – обидва амбітні й зосередженні на своїх мріях. Вислухавши історію Нганну, Фернанд дав йому сумку, повну спорядження, і дозволив ночувати в спортзалі. Френсіс охоче погодився.

"Коли ви спостерігаєте за тренуванням людини, ви можете відчути це. Звичайно, я не чарівник, та можу сказати чи є у когось Х-фактор. Нганну мав усе, що потрібно для ММА", – Фернанд.

Френсіс за лічені тижні вбирав у себе ті навички, які інші бійці відточували роками. Проте він не зважав на поради спробувати свої сили в ММА після дитячих мрій про бокс. Зрештою, Лопес організував йому кілька боїв, аби дати відчути смак грошей.

Нганну офіційно дебютував у змішаних єдиноборствах в листопаді 2013-го. Камерунцю вистачило трохи менше як 2 хвилини, аби змусити суперника здатися. Та вже у другому поєдинку він програв рішенням суддів французу Зуману Сіссе. Суперник протягом усього бою переводив протистояння у партер, тоді як Френсіс майже не вмів боротися.

"Хижаку" іноді доводилося битися двічі за вечір – саме так він записав дві наступні дострокові перемоги. Нганну швидко набирав популярність і не зчувся, як опоненти перестали приймати поєдинки з ним. Лопесу доводилося шукати візаві для свого вихованця у соцмережах – усе марно. У день свого 29-ліття Френсіс отримав від Лопеса подарунок, який переверне його життя догори дриґом.

"Фернанд сказав мені: "Який подарунок може зробити тебе найщасливішим?" Я подумав, що він купив для мене комп’ютер, але відповів: "Не знаю, здивуйте мене". Він заявив, що я щойно отримав контракт з UFC. Мій дебют мав відбутися вже через чотири місяці в американському Далласі", – Нганну.

Підкорення UFC

193-сантиметровий камерунський велетень взяв найелітніший промоушен світу штурмом. Перший поєдинок проти Луїса Енріке завершився нокаутом у другому раунді. Наступним п’ятьом суперникам також не пощастило почути фінальний гонг – усі програвали достроково, більшість не витримувала залпу потужних ударів.

Серед жертв "Хижака" опинився й білоруський екс-чемпіон Андрій Орловський. Розібравшись з ним, у наступному бою Нганну відправив одного з найкращих ударників Алістара Оверіма в, можливо, наймальовничіший нокаут усіх часів. Так він став головним претендентом на титул.

Чемпіонським паском UFC у важкій вазі на ту мить володів американець Стіпе Міочіч, який провів два успішні захисти і міг увійти в історію, відстоявши титул втретє. Їхнє протистояння відбулося лише за півтора місяця після перемоги Френсіса над Оверімом. Бій "Хижака" вперше очолив турнір UFC, а він отримав найбільший на той момент гарантований гонорар в кар’єрі – 500 тисяч баксів.

Нганну з першого раунду почав активно розсікати руками повітря, через що виснажився ще до гонга на перерву. Міочіч на досвіді збирав у свій кошик раунд за раундом та довів поєдинок до переможного завершення. Як з’ясувалося пізніше, її величність слава лихо поглузувала із Френсіса – він забив на підготовку до титульника і не зважав на власну команду.

За два місяці він видав жахливо нудний бій напару з Дерріком Льюїсом. Рефері навіть довелося нагадати обом бійцям, що повинні робити двоє м’язистих чоловіків у клітці. Френсіс вийшов з октагона подвійно приниженим, зазнавши другої поразки в кар’єрі.

На підході до вершини Нганну остаточно перебрався до США та розсварився зі своїм наставником. Відтоді він готувався до боїв у тренувальному центрі UFC, який нашпигований топовими гаджетами та технологіями. Там знайшовся й такий прилад, що виміряв силу удару більш як тисячі бійців з усього світу. Так от, кувалди Френсіса виявились найпотужнішими у світі. Вони еквівалентні 96 кінським силам чи зіткненню з автомобілем Ford Escort, який набрав максимальну швидкість.

Серія із двох поразок таки допомогла Нганну отямитися. Наступні 4 поєдинки камерунець виграв нокаутом у першому раунді й отримав шанс поквитатися з Міочічем й знову поборотися за титул. Реванш видався напрочуд ефектним. "Хижак" достроково забив Стіпе у другій 5-хвилинці та став чемпіоном UFC.

Тим часом у світ єдиноборств увірвалися бійці-блогери, які без особливих навичок боксу чи змішаних єдиноборств збирали повні стадіони глядачів й заробляли на цьому мільйони баксів. Нганну та низка інших бійців UFC збунтувались проти президента промоушену Дейни Вайта, вимагаючи більші гонорари та кращі умови. Свого вони не досягли. Контракт "Хижака" наближався до завершення й він почав шукати інше тепле місце, заговоривши про можливість перебратись у бокс.

Свій останній поєдинок в UFC Френсіс провів у січні 2022-го, здолавши колишнього партнера по залу француза Сіріла Гана та захистивши титул. Після бою з’ясувалося, що Нганну бився з надривом зв’язок коліна. Про це подейкували й перед подією. Втім Нганну виходив у клітку не лише проти Гана, а й проти свого колишнього наставника Фернанда Лопеса, який проклав йому шлях у найкращий промоушен світу.

Перед поєдинком тренер виклав у соцмережі відео з тренувального спарингу між Френсісом і Сірілом, на якому другий декласував камерунця. Ролик не надто повпливав на Нганну, зате допоміг розкрутити протистояння і дещо підпсував репутацію Лопеса. Стало очевидно, що в цьому легендарному тандемі гроші зірвали дах не лише "Хижаку".

Прощання з UFC і бій з Тайсоном Ф'юрі

Після відходу з UFC Френсіс знову повернувся до давньої мрії побудувати боксерську кар’єру. У статусі суперзірки змішаних єдиноборств він міг одразу ж отримати великий бій, тому націлився на Тайсона Ф’юрі, Деонтея Вайлдера та Ентоні Джошуа. "Циганський король" саме зірвав перші перемовини про бій століття з Олександром Усиком, тому радо погодився на грошовиту пропозицію камерунця.

Майже водночас з цим Нганну підписав контракт з іншою бійцівською лігою PFL, яка є прямим конкурентом UFC. Там йому запропонували безпрецедентні умови в історії змішаних єдиноборств. Поєдинки Френсіса транслюватимуться за системою платного перегляду, крім цього він матиме право виступати в інших видах спорту, як от бокс. Усім своїм майбутнім опонентам камерунець пообіцяв гонорари від 2 мільйонів доларів. Він також входитиме до ради PFL, яка захищає інтереси бійців, і отримає акції майбутньої африканської ліги.

Жоден боєць ММА в історії не отримував такого контракту. Та що з цього вийде, поки невідомо. Зараз "Хижак" зосереджений на боксерському поєдинку з Тайсоном Ф’юрі 28 жовтня та втіленні мрії усього свого життя.

Прикметно, що готувати Френсіса до першого боксерського поєдинку в кар’єрі викликався його кумир Майк Тайсон, нехай це і своєрідний рекламний хід. Саудівські шейхи, які й організували подію, не поскупилися залучити до піару "бійки найбільших засранців" навіть Кріштіану Роналду – він з’явився в одному з промороликів.

На перший погляд здається, що Ф’юрі обвів Френсіса навколо пальця – затягнув на свою територію, натягнув боксерські рукавички та заборонив боротися. На кону виставкового поєдинку не стоятиме повноцінний пасок Тайсона за версією WBC, а лише новий символічний титул "Чемпіон Ер-Ріяда", якому немає ціни в базарний день.

Проте Нганну достатньо донести до цілі лише один удар, щоб принизити "Циганського короля" на увесь світ й зробити велику послугу Олександру Усику перед боєм століття у королівському дивізіоні.

Соковите боксерське чтиво на Спорт 24

Джейк Пол: від зірки Disney до улюбленця Майка Тайсона, або Куди котиться бокс

Чемпіон з вулиці: Андрій Котельник і проклята Олімпіада, історичний бій у Львові та битва за український бокс

Онук Мухаммеда Алі – яскравий нокаутер у шортах діда: чому його ненавидять і до чого тут Ломаченко