"Воїни мають розуміти, за що нас захищають": Матвій Бідний – про Олімпіаду, підготовку до Ігор-2028 і пріоритетні види спорту
Міністр молоді і спорту Матвій Бідний ексклюзивно розповів "Спорт 24" про головну перемогу на Олімпіаді в Парижі.
Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний виконував обов’язки голови на цій посаді менше року. П'ятого вересня його затвердили очільником міністерства, а за кілька днів з’явилася інформація, що невдовзі буде представлена програма підготовки українських спортсменів до Олімпіади-2028 в Лос-Анджелесі.
З цього Спорт 24 й розпочав розмову з Матвієм Бідним.
– Пане міністре, що це за програма й на що спрямована?
– Ця процедура відбувається кожного разу після закінчення Ігор. Ми переглядаємо і, зрозуміло, виділяємо для себе пріоритетні види спорту, пріоритетні напрямки роботи. Проводиться комплексний аналіз того, що відбулося на Іграх, що нам вдалося, що ні й чому. Виходячи з цього розуміємо, в якому напрямку треба рухатися, щоб на наступних Іграх за чотири роки показати кращий результат. Вважаю, що в Парижі виступ був достатньо успішний, проте ми маємо зробити все, щоб на наступних Іграх результат був ще кращий.
– Що вдалося, а що – ні?
– Дивіться. У нас екстрадинамна ситуація в країні, йде страшна війна, країна бореться за свою Незалежність. І в той час, коли майже три роки тому деякі країні не давали нам шансів навіть на виживання, Україна під власним прапором відправляє потужну, повноцінну національну збірну на Олімпіаду. А ворога, який напав на нашу країну, там, завдяки зусиллям спортивної спільноти, немає.
Вважаю, що це наша перемога. Нам вдалося досягти того, щоб прапор країни-терориста був заборонений на всіх теренах спортивних змагань. І при цьому ми дуже непогано виступили: спортсмени здобули дванадцять нагород, ми посіли досить таке гарне 22 місце в медальному заліку. Позаду нас залишилися країни, які не мають сьогодні тих проблем, з якими стикається Україна, які більше за нас розвинуті в соціальних і економічних галузях. Але наші спортсмени змогли продемонструвати свої найкращі якості та потужну волю до перемоги.
– Були якісь види спорту, де ви розраховували на медалі, а не склалося? Траплялися випадки, коли атлети травмувалися під час змагань, як Каміла Конотоп, комусь завадила показати медальний результат несподівано підхоплена хвороба.
– Так не можна казати, це спорт, будь-що трапляється. Справді, хтось здивував, у когось, можливо, трошки не вийшло. Але це дає змогу проаналізувати свої помилки, зробити висновки й наступного разу вийти ще сильнішими.
– Пане Матвію, пріоритетність видів: вона залишиться такою, як була, чи буде переглядатися? Ми, наприклад, втратили позиції у плаванні, велоспорті, веслуванні, стрільбі.
– Я не можу вам так одразу сказати. Немає жодної людини, яка б мала компетенцію осягнути всі види спорту, зрозуміти всі деталі, нюанси.
У нас є комісія, в яку входять представники спортивних федерацій, різних спортивних організацій, Національного олімпійського комітету, збірних команд, нашого науково-дослідного інституту. І, звісно, буде дискусія, буде прийматися професійне зважене рішення.
– Приоритетність видів, у чому вона полягає? Збільшене фінансування, більше навчально-тренувальних зборів, залучення іноземних тренерів?
– На сьогодні державний ресурс не може розпорошуватися на все. Зрозуміло, що є певна підтримка фактично кожному виду сьогодні, але також є напрямки, які, як ми бачимо з результатів, можуть стати для нас виграшними й у перспективі. І в контексті саме спорту вищих досягнень ми, звісно, будемо більше уваги звертати, сконцентровуватися на них. Але це зовсім не свідчить про те, що інші види будуть позбавлені державної уваги. Це не так.
Просто коли йде підготовка до Олімпіади, проводяться міжнародні змагання, то видно, де вже зараз є великий потенціал, а де треба над цим потенціалом ще працювати і, можливо, вжити трошки інших заходів. Як ви казали, залучати фахівців з-за кордону чи, можливо, дивитися в напрямку модернізації змісту спортивної підготовки, методичного супроводу. Тобто це комплексна робота, велика, і ми дуже багато аналізуємо.
– Підготовка до Ігор у Лос-Анджелесі вже розпочалася?
– Так, фактично. Вона розпочинається одразу після завершення останніх Ігор.
– Символічно, що чимало олімпійців у ці дні беруть участь у Європейському тижні спорту, який святкують у багатьох містах.
– Нехай це буде символічним стартом підготовки до наступних Ігор. У принципі, Європейський тиждень спорту – це така традиція, коли протягом останнього тижня вересня країни, уряди, спільноти звертають увагу на те, що треба постійно розвиватися, дбати про здорове фізичне і ментальне суспільство, будувати його. Тому саме в цей період активізуються спортивні організації, спортивні федерації, амбасадори, активісти. Спільними зусиллями, об'єднавшись, проводяться яскраві заходи, перетворюючи їх на спортивні свята. Повторюсь, свята для нас сьогодні – це, мабуть, не те, на чому ми можемо концентруватися. Проте все ж таки підтримувати себе в належній фізичній і психологічній формі ми зобов'язані. Бо нам треба бути сильними, здоровими і мужніми, налаштованими на перемогу.
– Зрозуміло, що зараз іде війна, міста постійно обстрілюють. Але, наприклад, в Ужгороді, в Чернівцях можна проводити міжнародні змагання. Наскільки це можливо в нинішніх умовах?
– У даному випадку все залежить не стільки від міністерства, скільки від міжнародних спортивних федерацій. Якщо хтось із них виявить бажання провести міжнародні змагання на території України, думаю, що ми будемо розглядати таку можливість і зробимо все для того, щоб в цьому сприяти у межах, звісно, тих можливостей, які сьогодні є. Безумовно, майже весь ресурс надається сьогодні силам оборони, але ми все одно маємо дбати про те, щоб нашим воїнам було зрозуміло, за що вони сьогодні нас захищають.
Більше ексклюзивів від Геннадія Чеховського