Нагано-1998: єдина медаль українців під акомпанемент "Там, де нас нема" і останнього тріумфу комуністів

1998

Цей рік став знаковим для України – у нас відбувалися перші парламентські вибори, на яких депутатів обирали не тільки в мажоритарних округах, але й за партійними списками.

4% бар’єр здолали аж 8 партій, а найбільше голосів, як би дико це сьогодні не звучало, набрали комуністи – майже 25%. Заледве пролізти в Раду із 4,1% вдалося партії СДПУ(о) із Віктором Медведчуком, Леонідом Кравчуком, Петром Порошенком, Григорієм Суркісом...

Долар у 98-му коштував 2 гривні, та користі з цього було мало. Стабільно зарплату отримували тільки щасливці. Країною прокотилися масові страйки шахтарів, апогеєм яких стало самоспалення в Луганську Олександра Михалевича.

"Там, де нас нема"

Навіть наприкінці буремних 90-х Україна ще була далекою від нормального функціонування державних інститутів чи бодай повного усвідомленням себе незалежною країною.

Проте приводів говорити про Україну у світі ставало все більше, і не всі вони були негативними. Саме в 1998-му чорнявий хлопчина, сидячи в холодильнику, заспівав про те, як добре "Там, де нас нема".

Відео "Там, де нас нема" стало першим українським кліпом, який потрапив на MTV, а Океан Ельзи почав свій шлях до успіху та слави.

Ще одним українцем, чиє ім’я почало гриміти за кордоном, став Андрій Шевченко. Ще у 1997-му Динамо сколихнуло футбольну Європу, двічі розгромивши в ЛЧ Барселону (3:0 вдома і 4:0 на виїзді).

У наступному ж розіграші Ліги чемпіонів Шева стане найкращим бомбардиром (8 голів), а Динамо дійде до півфіналу, де програє Баварії (3:3, 0:1).

Та головну футбольну перемогу 98-го здобуде збірна України. Вперше з часу розпаду СРСР "синьо-жовті" протистоятимуть Росії. Команди зійдуться у відборі на Євро-2000. Майже 80 000 вболівальників на Олімпійському освистуватимуть російський гімн. Кілька тисяч фанів гостей, натомість, показово сядуть під час виконання гімну України. Попов, Скаченко і Ребров принесуть "синьо-жовтим" емоційну перемогу 3:2.

Через рік у матчі-відповіді Шевченко заб’є легендарний гол Філімонову і вирве у росіян путівку в плей-офф для України. Там, щоправда, свій легендарний гол пропускатиме вже Олександр Шовковський.

Нагано-98

У 1996-му українці блискуче виступили на літній Олімпіаді в Атланті. 9 золотих медалей і 9-те місце у командному заліку – результат, що не вдалося перевершити досі. Тож, зрозуміло, що і на зимові ігри сподівання різко підросли.

Право провести Олімпіаду-98 дісталося японському Нагано, що лише на 4 голоси випередило Солт-Лейк-Сіті. Вперше в історії зимові Олімпійські ігри зібрали понад 2 000 спортсменів із 72-х країн. Дебютували Македонія, Кенія, Уругвай, Азербайджан та Венесуела.

У Нагано вперше розігрували нагороди у жіночому хокеї та сноуборді, після понад 70-річної паузи у програму повернувся керлінг.

У порівнянні із Ліллехаммером-94 суттєво розрослася українська команда: до Японії поїхали 56 спортсменів, у Норвегії було лише 37. Кількість медалей, проте, лише зменшилася.

Єдина нагорода

Біатлон уже тоді був головним зимовим видом спорту України. Олена Зубрилова їхала на Олімпіаду у статусі 4-разової віце-чемпіонки світу. За рік після Нагано Зубрилова виграє одразу 3 золоті медалі світового форуму. Проте самі ігри у Японії лідерка збірної провалила. Натомість, вистрелила, у всіх розуміннях, інша Олена – Петрова. Саме вона принесла Україні єдину медаль Нагано-98 – срібло індивідуальної гонки. Щоправда, без допомоги Зубрилової не обійшлося:

"До останньої миті лижі були не готові, а палки стояли біля входу в будиночок сервісменів. Мені треба було вже бігти на старт, я стартувала раніше, ніж Олена Зубрилова. Так сталося, що я випадково взяла палиці Зубрилової. Вона нижча за мене на 4 сантиметри, відповідно і палиці коротші. Не знаю, як Олена тоді добігла, але я після того випадку і свої палиці вирішила вкоротити до того розміру, з яким виступала Зубрилова. Я зрозуміла, що вони для мене зручні. Навіть не помітила як пробігла, фінішувала, аж коли змагання закінчилися я зрозуміла, що бігла з палицями Олени Зубрилової", – згадує Петрова.

Тож у Ліллехаммері-94 Валентина Цербе здобула медаль на чужих лижах, а у Нагано-98 Олені Петровій знадобилися чужі палиці. Українка фінішувала другою, на вісім секунд випередивши легендарну німкеню Уші Дізль. Сенсаційне золото в індивідуальній гонці тоді взяла болгарка Дафовська.

Були в українок підстави розраховувати на медаль і в естафеті. Синьо-жовті тоді періодично потрапляли на подіуми Кубка та чемпіонату світу. Однак на Олімпіаді дівчата фінішували п’ятими. Хоча, зважаючи на тодішній рівень обслуговування команди, і такий результат можна вважати дивом, розповідає Олена Петрова:

"В 1998 році у нас була така ситуація, що навіть самі спортсмени, які не стартували на дистанції, допомагали тренеру підготувати лижі. Насправді, сервісменів не було взагалі. У нас Ігор Мирославович Починок готував лижі, а Ірина Меркушина, яка не стартувала в гонці на 15 км, допомагала йому. Ми не встигали підібрати ту змазку, яку треба було використовувати на дистанції. Але все одно стартували і бігли. На етапі естафети в Нагано Валентина Цербе на старті відстала від усіх, тому що лижі були не готові. Але я не кажу, що винен тренер, просто в наш час не було людей, які би працювали з лижами. Якось так виходило, що на Олімпійських іграх все залежало тільки від тренера і спортсмена".

"Дерев’яні" медалі

Зовсім трохи більше везіння – і Нагано-98 могло б стати куди успішнішим для "синьо-жовтих". Одразу двічі задовольнитися "дерев’яною" медаллю довелося лижниці Ірині Тараненко-Терелі. Спочатку вона фінішувала четвертою у 15-кілометровій гонці класикою. А вже через два дні у гонці переслідування українка лише на 3 секунди відстала від чешки Нойманової, якій дісталася бронза.

Неминучою здавалася українська нагорода у лижній акробатиці. Одразу чотири представниці нашої збірної пробилися до топ-10, проте жодна не змогла підійнятися на подіум. Тетяна Козаченко фінішувала 4-ю, Алла Цупер – 5-ю, Юлія Клюкова – 8-ю, а Олена Юнчик – 9-ю.

(Не) Наші фігуристи

Чемпіонка Ліллехаммера-94 Оксана Баюл на мить проведення японської Олімпіади уже виступала в льодових шоу в Лас-Вегасі і титул не захищала. Тож 15-річна американка Тара Ліпінскі побила рекорд Баюл і стала наймолодшою олімпійською чемпіонкою зимових ігор.

Уродженці України таки здобули золото Нагано у фігурному катанні. Одесити Оксана Грищук та Євген Платов стали першими в історії дворазовими олімпійськими чемпіонами у танцях на льоду. От тільки після розпаду СРСР Оксана та Євген вирішили виступати за збірну Росії.