Жорстка атлетика: мізерні зарплати, втрата спортсменів, але хороші перспективи – Магучіх запалила чемпіонат України
Чемпіонат України з легкої атлетики показав, що ми втратили позиції в кількох дисциплінах. "Спорт 24" розбирався, коли вийдемо з кризи.
Чемпіонат України з легкої атлетики показав рівень розвитку "королеви спорту". Змагання були відбірними до чемпіонату світу в приміщенні, але попри доволі непогані результати переможців у більшості видах програми, ліцензії на Мундіаль в польському Торуні, який відбудеться 20-22 березня, отримають одиниці.
Кваліфікаційний норматив виконали стрибуни у висоту Ярослава Магучіх і Юлія Левченко (обидві подолали необхідні 196 см), Олег Дорощук (прохідна висота – 226 см). Будемо сподіватися, що пройдуть Олег Кукота і Дмитро Багінський – спринтери на дистанції 60 метрів з бар’єрами. Ймовірно, до складу збірної на чемпіонат світу увійдуть ще один-два легкоатлети – остаточний склад учасників чемпіонату світу буде затверджений 8 березня.
"Просіли", як видно, традиційно сильні в нас види: багатоборство, штовхання ядра, стрибки в довжину, біг на 800 м і 1500 м. У них збірна України, починаючи з 1993 року, здобула 6 золотих 12 срібних і 7 бронзових медалей (загалом на рахунку наших спортсменів на ЧС у приміщенні 9 перемог, 15 других місць і 11 – третіх). Спорт 24 розбирався, в чому причина погіршення результатів.
Магучіх, Левченко і Геращенко
Окрасою чемпіонату України стало суперництво в секторі для стрибків у висоту серед жінок. На перемогу претендували четверо спортсменок, але важкої травми зазнала Катерина Табашник і за перемогу боролися троє. Ірина Геращенко показала найкращий результат (193 см) після того, як повернулася в спорт із декретної відпустки. Кваліфікаційний норматив (196 см) подолали Ярослава Магучіх і Юлія Левченко, а чемпіонкою з цим результатом стала рекордсменка світу через меншу кількість використаних спроб.
Магучіх налаштовується на політ / Фото Геннадія Чеховського
– Пані Ольго, – запитую в чемпіонки світу й призерки Олімпіади Ольги Саладухи, – як вам вдалося залучити Ярославу Магучіх на змагання? Адже вона п’ять років тут не виступала.
– Як спортсменка, я пам’ятаю, наскільки важко постійно перебувати за кордоном. Далеко від дому, батьків, рідних, близьких. Це неабияк втомлює. Ярослава вирішила готуватися вдома, сказала, що хоче насолодитися атмосферою, підзарядитися. Вийшло чудово. Для нас це дуже важливо, легку атлетику треба популяризувати. На зірок ходять глядачі, й ви бачили, що стояти не було де. Наступного року, мабуть, треба додаткові трибуни ставити (Усміхається).
І, звісно, будь-який спортсмен хоче високої конкуренції. Вона в нас була.
– Можна сказати, в секторі для стрибків у висоту спостерігали за міні-Олімпіадою.
– Дівчата класно змагалися. Ірина повернулася, Юля в цьому році знову почала таки заявляти про себе. Ярослава – рекордсменка світу. Підтримка була шаленою. Ми також намагалися бути на високому рівні організації. Завжди хочу, щоб спортсмени по-справжньому відчули, як круто бути чемпіоном України.
– Травма Катерини Табашник, на вашу думку, вплинула на остаточні результати стрибунок?
– Трошки, мабуть, вплинула. Була велика пауза в змаганнях, поки лікарі надавали їй допомогу. Слава Богу, що немає переломів. Їй зробили МРТ, наклали гіпс. Прикро. Минулого року вона зазнала травми, тільки відновилася, набрала форму й знову дістала ушкодження.
Катерині Табашник надають першу допомогу / Фото Геннадія Чеховського
– Скільки спортсменів потрапляють на чемпіонат світу?
– Нормативи виконали Олег Дорощук, Ярослава Магучіх і Юлія Левченко. У спринті, сподіваюся, також матимемо представництво. Можливо, в багатоборстві. Дізнаємося через тиждень. Зараз на чемпіонатах світу трохи звужують коло учасників. У деяких видах навіть кваліфікацію не проводять, одразу фінали. Пробитися туди стало дуже складно.
– Загалом результатами задоволені?
– Можу відзначити Людмилу Оляновську, яка встановила світове досягнення в ходьбі на 5000 метрів. Задоволена спринтерами. Такі високі результати вони давно не показували. Болюча тема. Думали, як зрушити з мертвої точки, і, гадаю, процес у спринтерів пішов. Працюємо й над естафетами. В 4 Х 100 метрів і 4 Х 400 метрів у нас були хороші здобутки, маємо традиції.
У стрибках із жердиною Марина Килипко повернулася. Зимову підготовку вона, як каже, погано проходить, а влітку в неї стає набагато краще.
Узагалі, гляньте в протоколи. Там чи не у кожного – Personal Best (найкращий результат). Стають відповідальнішими, їм хочеться в цих умовах змагатися. Вже цінують, що чемпіонат України – це статус.
– Україна лише одного разу, 2018 року, не вигравала медалей на чемпіонаті світу в приміщенні. Наразі можна не хвилюватися за це?
– Не треба нічого прогнозувати. Я бажаю спортсменам успіху. Може трапитися будь-що. Тиск тут не попутник. Коли я приїхала на Олімпіаду в Лондон, всі думали, що я просто так з однієї спроби виграю. Ніхто не знав, що в мене була надірвана зв'язка. Але я взяла бронзу, яка для мене на вагу золота.
Ольга Саладуха / Фото Геннадія Чеховського
Хочу, щоб легкоатлети підійшли до чемпіонату світу в хорошій формі і показали свої найкращі результати. У вівторок вони вже перебуватимуть на зборі в Угорщині, там будуть готуватися.
Дорощук нарешті розстрибався
Олег Дорощук у чоловічому секторі для стрибків у висоту змагався сам із собою. Останній конкурент, Владислав Лавський, відсіявся на висоті 221 см. Олег усі висоти взяв з однієї спроби, зокрема переможну 230 см, а планку збив, коли пішов на 233 см (рекорд Дорощука – 234 см).
"Трохи важко розпочав сезон, – розповів Олег для Спорт 24. – Після того, як провели місячні збори в Португалії в кінці минулого року, тренувався вдома. Нарешті розстрибався. Відчув необхідну легкість. Мабуть, схуд трохи. Результатом, звичайно, задоволений. Але є куди рости".
"Буду намагатися ще схуднути, залишитися в цій вазі, щоб було ще класніше. Ці 2.33 метра, що сьогодні не взяв, – над ними ще попрацюємо. Сподіваюся, все буде добре. Ми вирішили вдома тренуватися, аби нікуди вже не їздити [до чемпіонату світу]. Тут не так далеко їхати до Польщі, а потім на змагання. Тому нормально".
Олег Дорощук / Фото Геннадія Чеховського
Штовхальників у нас немає
У штовханні ядра на чемпіонатах світу в приміщенні українці здобули три золоті, одну срібну й три бронзові медалі. Відзначалися Олександр Багач, Юрій Білоног і Віта Павлиш. Усі закидали снаряд за 21 метр. Нині ж через щільність результатів прохідний норматив у чоловіків складає в районі 22 метрів, у жінок – 19. Чемпіонами України стали Віктор Самолюк (17.65 м) і Ольга Голодна (16.82 м).
"На жаль, у коронному колись українському виді нині нічим похвалитися, – говорить Сергій Сухоносов, тренер віце-чемпіонки Європи зі штовхання ядра серед юніорів Ангеліни Шепель. – Є перспективна молодь, а чи досягне вона висот – спрогнозувати важко. Був, наприклад, Станіслав Чирва, найсильніший серед української молоді. Закінчив коледж і пішов зі спорту. Бо на зарплату 10-12 тисяч не проживеш – треба квартиру орендувати, харчуватися.
Самойлюку вже під сорок років і він найкращий зі скромним результатом. Непогано на чемпіонаті України виступив 19-річний Максим Лаврик, є ще кілька молодих хлопців, зокрема Кирило Дергозій. Вони прогресують і, якщо залишаться в спорті, можуть вийти на високі результати.
У жінок схожа ситуація. Ольга Голодна перемагає на всіх чемпіонатах України. Сподіваюся, незабаром у неї з’являться конкурентки. Сімнадцятирічна Шепель має звитяги на юніорському рівні в Європі, влітку поїде на чемпіонат світу U-20".
Стрибуни сподіваються на молодь
Змагання в стрибках у довжину доволі легко виграв Данило Дубина. Показаний результат – 7 м 81 см – не дозволив йому подолати норматив на чемпіонат світу.
"Перед нами таке завдання не стояло, – каже тренерка Данила Світлана Кожуріна. – Було бажання перемогти на чемпіонаті України, що він і зробив, навіть не показавши свій найкращий результат. Ми вже стрибали на 7.95 метра. Норматив на чемпіонат світу – 8.17 метра. Готуємося планомірно. Минулого року Данило дебютував на дорослому чемпіонаті Європи. Плануємо знову туди потрапити. Там норматив – 8.05 метра. Треба додавати.
У потрійному стрибку конкуренція вища. Переможцю, Владиславу Шепелєву (15.72 м) тільки 24 роки. Його головним конкурентам – Михайлу Вовченку, Івану Булічу, Денису Спєхіну – по 20, 19, 16 років. Тобто перспективні стрибуни є, треба зачекати.
Схожа ситуація і в дівчат. У потрійному, де чемпіонкою є Вікторія Баранівська (13.55 м), бронзова призерка 19-річна Вероніка Пєнзарєва поступилася менш ніж 30 сантиметрами. В стрибках у довжину (чемпіонка – Ірина Будзинська (6.35 м) також щільна концентрація результатів між молодими спортсменками".
Додамо, що рекорди України в стрибках у довжину тримаються вже багато років. У чоловіків він належить бронзовому призеру Олімпіади в Сіднеї Роману Щуренку – 8.35 м (2000), у жінок – олімпійській чемпіонці й чемпіонці світу Інессі Кравець – 7.37 м (1992).
Усі легкоатлети розпочинають із багатоборства
У багатоборстві в нас була ціла плеяда видатних спортсменів. Ганна Мельниченко і Людмила Блонська ставали чемпіонками світу, Наталія Добринська – олімпійською чемпіонкою, Анастасія Мохнюк була срібною призеркою, Аліна Фьодорова – бронзовою. Тепер успіхи багатоборців переважно в спогадах.
– Як так сталося? – запитую в Олексія Касьянова, який двічі ставав срібним призером чемпіонатів світу в приміщенні.
– Не можу сказати, що я незадоволений результатами. Особливо порадували молоді дівчата. Багатьом із них 19 років і менше. Альбіна Зайцева, Олександра Сівцова, Аліна Лавська, Тетяна Марходей, Уляна Петрук. І результати в них доволі високі. Перші три місця (перемогла Юлія Лобан) набрали очок на майстринь спорту. Це дуже конкурентні дівчата.
До речі, у нас встановлено два юнацьких рекорди України – один серед дівчат, другий серед хлопців. Ілля Валовий, він ще юнак, а переміг у змаганнях юніорів. Ми рухаємося вперед. Юлія Лобан двічі виступала на чемпіонаті світу в приміщенні.
– Її результати, якщо порівняти з тими, що показувала рекордсменка світу Наталія Добринська, дещо відрізняються.
– Треба розуміти, що в багатоборстві багато дисциплін, і треба бути максимально готовим тут і зараз. Юлія показала непогані результати в деяких видах, в якихось не склалося.
Ми бачимо зараз результати двох-трьох років роботи. А потрібно 20-30 років. Створилася прогалина: там тренерів не було, там стимулів для розвитку виду.
Багатоборство – це важче, ніж індивідуальна дисципліна. Тому ми зробили стимули, з’явилося чимало дитячих змагань.
За європейською чи всесвітньою методикою легка атлетика починається з багатоборства. Тому що діти мають опанувати якомога більше під час рухових навичок. Тоді їм легше обирати вид, в якому вони, якщо захочуть, будуть далі вдосконалюватися. Ми зробили змагання з двоборства, триборства. І якщо в нас з’явиться рекордсмен, то він ним стане завдяки цим дитячим стартам.
Більше ексклюзиву від Геннадія Чеховського